Наша мила осінь
***
Падають листочки із дерев,
Як золоті сльози осіннього неба,
Вони кружляють, мов пір'їнки вітру,
Летять у безмежність, де час не має меж.
Кожен листок — це історія, стара й нова,
Про дні, що минули, про мрії і сни.
Вони, мов танцюристи у вальсі осіннім,
Віддаються вітру, що несе їх у світ.
Земля приймає їх, мов мати дітей,
Ковдрою м'якою вкриває їх слід.
І в цьому падінні, в цій гармонії,
Є щось магічне, що серце живить.
Листочки падають, але не зникають,
Вони лишають знак, слід на землі,
І в цій мелодії, в цій симфонії,
Осінь дарує спокій і мир.
#489 в Різне
#44 в Поезія
#782 в Сучасна проза
Відредаговано: 25.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
