Листопад настає, як останній акорд,
Осінь готується до зимового сну,
Він приносить з собою прохолодний рекорд,
І листя кружляє в танці, мов у сні.
Вітер сильніший, холодний, різкий,
Зриває останні листки з дерев,
І в цьому шумі, в цьому зламі,
Час підбиває підсумки своїх справ.
Дні стають коротшими, світло згасає,
Тиша в повітрі витає й панує,
І в цій спокійній, в цій задумливій тиші,
Природа, здається, затамовує подих, чекає.
Листопад — це час роздумів і спогадів,
Бо ці листки, що летять у простір,
Нагадують нам про плинність часу,
Про те, що життя — це безперервний процес.