Наша мила осінь

Жовтневе сонце

Жовтневе сонце низько в небі сідає,
Його промені лагідні, теплі, м'які.
Воно, як художник, картини малює,
Барви осені пишні на полотні.

Кожен промінь — мов дотик ніжний,
Розливає тепло на поля і ліс.
І в цій золотій, в цій осінній тиші,
Жовтневе сонце дарує свій блиск.

Воно обіймає всі гори й долини,
Воно гріє кожне листя, кожен дім,
І в цьому світлі, в цій мелодії,
Душа знаходить мир та спокій.

Жовтневе сонце — як надії символ,
Що в серці лишає тепло і добро,
І в цій зоряній, в цій яскравій тіні,
Ми відчуваємо радість і щастя знов.

Подобається

#489 в Різне
#44 в Поезія
#782 в Сучасна проза

Відредаговано: 25.10.2024