Розділ 6

Я розплющив очі від того, як в навушнику хтось гамселив по барабанах. Глянувши на годину зрозумів що пройшло всього 40 хвилин. Я повернув голову і зауважив що Катя також спить. Важко видихнувши я зняв один навушник інший залишив і почав гортати свій інстаграм. Раптом на плече щось впало і я зауважив що це голова дівчини. Я не стримався і прибрав пасма котрі впали їй на обличчя. Вона зморщила ніч і потерла його рукою. Опісля покрутила головою наче шукала потрібну позу опісля заспокоїлася і продовжила спати. Я важко видихнув. Що мене чекає наступні 7 днів?

Я вже зрозумів що велика ненависть до неї пройшла, адже я сам по собі з тих людей котрі довго через певні дрібниці не лютують. Ну, це не була дрібниця, але пройшло достатньо багато часу і врешті решт я охолонув.

Але і тішити її самолюбство певною поблажливістю до неї також не хотілося. Надто вже вона все несправедливо до мене провернула, щоб я був до неї добрим. Хоча моментами все ж ця доброта і проявлялася. Але напевно це просто інстинкт старшого брата через дитяче бажання мати сестру котрої ніколи не було.

Телефон у кишені завібрував і я побачив повідомлення від Віктора у нашій групі

Vik_tor: Вони всі так мило сплять.

Stas: Я також мило спав, доки один зануда поруч мене ліктем випадково не штовхнув

Maks: Я вже перепрошував три рази. Ну вибач, але мені тут зовсім трохи тісно. І взагалі ти нині принаймні спав.

Stas: Ой-ой. А іще я досі вільний хлопець, а ви вже ні)

Vlad: Чого це ні?

Stas: Бо ви тепер одруууужені. Ще поки не розумієте цього, але коли тебе Катя на вечірку не відпустить от тоді й прийде усвідомлення того, що ви тепер домашні тваринки.

Vik_tor: @Maks Штовхни його там ще раз

*Bosty: Тепер зрозуміло чому Стас і досі без дівчини. Бо він їх боїться.

Stas: Так, Боженка, не видумуй. Я і боїться.

Bosty: Я б зараз хотіла бути поруч і дати тобі підзатильника, але на жаль не можу цього зробити

Vlad: Ми замість тебе все виконаємо)

Віктор спереду глянув на мене і посміхнувся.

Vlad: Що краще, скинути його потім з підіймача, закрити в сауні чи можливо облити водою?

Stas: Так, е-е-е-е. Навіть не думай про таке.

Maks: Ми тепер приручені тваринки. І на жаль не твої так що не бачу жодних перепон виконати все це. І плюс можна його в снігу зарити.

Vik_tor: Думаю, всі ці ідеї мають бути втіленими. Впевнений, дівчата не будуть проти.

Bosty: Думаю, вони ще й приєднаються.

Машина нарешті зупинилася і я легко торкнувся щоки Каті. Вона здригнулася і підняла голову.

- Ми приїхали, - сказав я перед тим як вийти. Забравши сумки з багажника я залишив їх поруч з Катею, а сам за той час пішов на рецепшен забрати ключі від хатинки, котру ми орендували.

Опісля повернувся з ключами й ми всі покрокували дальше. Наш будинок трохи віддалений від інших тому і йти до нього було довше. Я чув як Катя тихо нарікає на своє взуття, а тоді не стримав посмішки. Якщо в неї все взуття на підборах, то мені буде принаймні весело. Хоча в минулому не пам’ятаю, щоб у неї була любов до шпильок, каблуків та високих платформ.

- Та-а-а-акс, наскільки я пам’ятаю то дві спальні тут на низу, а дві на горі, - сказав я щойно ми зайшли в будинок. Це була невеличка двоповерхова хатка.

При вході ми всі дружньо скористалися мітлою, щоб весь сніг зі свого взуття не занести в середину. Віктор роззирнувся.

- Добре, що будинок орендував ти, а не Стас.

- А що я?

Віктор глянув на нього піднявши брови.

- Угу, тут погоджуюся. А то знову б спали добу на дворі.

Стас покривився, а я посміхнувся згадуючи один з наших спільних із хлопцями, тоді вже без дівчат, літній відпочинок.

- А було взагалі то не погано, - Стас покривлявся, а тоді глянув на нас.

- Моя спальня внизу, і це не обговорюється, - сказав він, а тоді почав відкривати двері та знайшов нарешті потрібну кімнату.

Гаразд, це було легко, адже біля входу було тільки двоє дверей. І вони - це дві кімнати.

- Чудово, тоді щоб далеко не ходити ми також залишаємося тут. Ти не проти? - сказав Віктор дивлячись на Лінду.

Дівчина посміхнулася йому і знизила плечима.

- Не бачу нічого поганого.

Я переглянувся з Максом.

- Ну, а в нас вибору не залишається, - сказав він і посміхнувшись взяв сумки.

Хлопець пішов на гору, а я востаннє посміхнувся Стасу котрий дивився на мене кивнув головою Каті й ми також піднялися на другий поверх. З приємного те, що тут в кімнаті виявився одразу і душ що було зручно.  Кухня була ж на першому поверсі як і іще одна вбиральня. На другому була вільна кімната та вихід на балкон. На цьому всі апартаменти й закінчувалися.

Ми зайшли в кімнату і я почув полегшений видих Каті.

- Ліжко м'яке, - сказала вона коли я глянув на неї. Я поставив валізи біля невеликої шафи й відчинив її.

- Чотири вішалки мої, чотири твої. Полички ділимо по дві. Підходить? - я глянув на Катю котра і досі лежала на ліжку у вбранні.

Вона глянула на мене.

- А є вибір? Чи ти б віддав мені одну свою? - вона посміхнулася, а тоді важко видихнула, - Так, все підходить.

Закривши шафу я вирішив зайнятися розвантаженням речей пізніше. А зараз зловив себе на думці, що не маю чим зайнятися.

Vik_tor: За пів години ідемо обідати. Я голодний як вовк.

Я посміхнувся і хмикнув. На годиннику була перша година дня. Я і не помітив скільки часу пройшло.

- Через пів години ідемо на обід.

Катя кивнула головою, а тоді піднялася знімаючи шапку.

- Підеш в душ першим? Чи…

- Можеш іти. Я встигну, - сказав я і дівчина кивнувши головою підійшли до мене, а тоді присіла біля валізи. Я відійшов і вийшов з кімнати, а тоді на балкон.