Розділ 4

Влад

Я зачинив двері готельного номера щойно переді мною пройшла Катя. Мої руки одразу потягнулися до метелика на шиї. Здається, я одягнув його вперше і востаннє у своєму житті. Весілля пройшло на диво без пригод. Катя була навіть дуже мила. Я ж граючи свою роль весь час посміхався як і годиться щасливому нареченому. Через це напевно я ще тиждень буду ходити набурмосений. Через те, що весілля було у нас трьох, увага відповідно була прикута не тільки до нас. Через це я відчував полегшення. Тільки, Стас відмовився від викрадення наречених. Бо як він сказав, я з трьома шаленими не виживу. 

Я кинув свій метелик на стіл де стояло шампанське та цукерки. Почув обурений видих Каті й повернувся до неї. Дівчина сиділа на двоспальному ліжку, намагаючись докопатися до своїх ніг котрі були навіть не помітні під шарами сукні. Вона глянула на мене.

- Поклич, будь ласка, когось із дівчат, мені потрібно зняти це із себе. А я сама впораюся.

Я склав руки на грудях дивлячись на неї.

- Цікавого, кого я повинен покликати? Ми в готелі, наші рідні вже поїхали по домах. А я не хотів би зараз зайти до Макса і Каміли й перервати їхню першу шлюбну ніч.

Катя закотила очі.

- Чорт, я про це не подумала.

Я зняв свій піджак вішаючи його на спинку крісла і знову повернувся до Каті котра нахмуривши брови уже намагалася розщепити защіпку своїх босоніжок. Я все ж не стримався і підійшов до ліжка та присів біля неї.

- Залиш, - сказав я присівши на одне коліно. 

Все ж, якась краплина совісті в мене залишилася. Я почав розщіпати защіпки й невдовзі відставив у сторону взуття. Катя з полегшенням видихнула і лягла на ліжко розкинувши руки. Мене ця картина розвеселила. Взагалі, не розумію навіщо потрібно одягати незручне взуття, знаючи що в ньому не буде зручно. Ці дівчата надто дивні. 

- Дякую, - прошепотіла Катя коли я піднявся. 

- Я сходжу в душ, ти доти зніми цю сукню, - сказав я і попрямував до ванни котра була тут у кімнаті. 

Взагалі, то ми могли поїхати до моєї квартири. Але, чомусь я не подумав про це в ту хвилину як погоджувався на цю ідею. Весілля відбувалося в ресторані котрий навпроти тому й ідея провести першу шлюбну ніч у готелі була практичнішою. Я зняв свою сорочку та став під душ. Практично крижана вода змусила мене з полегшенням видихнути. Я закрив очі й провів рукою по своєму волоссю з якого текла вода. 

Після душу я вийшов, взяв рушник та обмотав його навколо поясу. Речі свої забрав і вийшовши з кімнати глянув на Катю котра стояла перед великим дзеркалом і шепотіла якісь прокльони собі під ніс. Її пальці порпалися по шнурочках на спині. Вона розчаровано видихнула і почала трусити руками. Я ступив крок ближче і дівчина розвернулася помітивши мене. Її погляд затримався на моїх голих грудях і вперше в житті я подумав що напевно варто було щось на верх накинути. Як мінімум можливо пошукати халат. Вона дивилася на мене так, наче я з іншої планети. Я не стримався і пройшов повз неї ставлячи на крісло іще свою сорочку та штани. Тоді я повернувся у ванну де знайшов два халати один з яких одягнув. Не те щоб мені було незручно, моя самооцінка на місці, але не хотілося б бачити цих поглядів від сестри мого найкращого друга. 

Я повернувся, а Катя глянула на мене, але вже тільки на секунду. 

- Можеш допомогти мені, будь ласка? - спитала вона прикусивши свою губу.

Я стримав свій важкий видих, а тоді підійшов до неї.

- Розвернися до дзеркала, - сказав їй, адже дівчина стояла до мене обличчям

- Там потрібно...

- Я розберуся і сам.

Дівчина розвернулася, а я оком вивчив котрий шнурочок куди тягнеться і де починається, після чого почав їх всі попускати доки сукня не впала на землю залишаючи Катю в одній білизні. Я відійшов на крок від неї й розвернувся до ліжка. Не хотілося б щоб вона потім казала що я на неї витріщався.

- Дякую, - сказала Катя і швидко пішла у ванну, а я підняв сукню і поставив на інший стілець. Забравши телефон зі столу біля ліжка я зайшов у телеграм де побачив привітання з одруженням від знайомих котрих не було на весіллі та повідомлення стосовно роботи. Взявши зі столика цукерки я ліг на ліжко сперши голову до стіни позаду себе. 

Пальці швидко почали набирати відповіді на повідомлення. Я і не помітив як Катя повернулася. Вона глянула на свою сукню і підійшла до столика беручи свою сумочку. Я бачив як вона вийняла телефон і відставив свій дивлячись на дівчину. Надворі вже стемніло, адже було далеко за північ.  Я зрозумів що вона взяла свій мобільний тільки для того, щоб нічого мені не казати й вдати що вона зайнята. 

- Де ми будем спати? - спитала вона дивлячись на мене.

Я стиснув плечима.

- До твоєї уваги разом з обручкою на руці ми стали чоловіком і дружиною. На жаль. Тому я був би здивований якби нам у першу шлюбну ніч дали два різні ліжка. Так що...тут без варіантів.

- Я не буду з тобою спати! - обурилася вона,

Я знизив плечима.

- Ми від сьогодні щасливе подружжя. А не думаю що такі сплять окремо. Принаймні я за своїми батьками цього не бачив.

Катя прикусила губу і підійшовши сіла з іншої сторони ліжка. 

- Можливо ти спатимеш сьогодні...

- Де? - спитав я і посміхнувся кутиком губ вказуючи на єдину ковдру котра тут є і на стіл та стільці на котрих стояв наш одяг, - Катя, вибач, але бажання спати на землі без будь-чого в мене немає. Я і так здається роблю тобі ласку тим, що погодився на цю хрень під назвою "одруження".

Дівчина збоку здається важко видихнула.

- Влад, ти...я була змушена. І ти був найвигіднішим варіантом.

Я хмикнув.

- Ти так зараз говориш наче ... просто купила чергову сукню.   

Я не стримався і встав із ліжка.

- Ти куди? - спитала дівчина я, а хмикнув піднявши праву руку з обручкою.

- Я тепер від тебе нікуди не втечу, так що не переживай. Іду з балкона зіскочу, хоча за контрактом я і це на жаль не можу зробити. Як прикро, - я скривився і вийшов на балкон.