Розділ 11

Сен

 Весь такий в діловому костюмі я і мій водій під’їжджали до будинку. Мені було нудно, тож я вирішив розважитись, може навіть на нудній вечірці, але це було краще ніж нудитись вдома. Але звісно не на будь-якій, а на ту яку пішли Дерек і Пруденс.  

 Звісно, напряму я не спитав куди вони поїдуть, але я трішки прослідкував за ними. 

 Переді мною постав величезний будинок який би могли мати тільки якість значущі персони. Вийшовши з машини я поправив чорний піджак з кораловим метеликом. Мій водій, як і водій Дерека слухняно чекали нас під будинком. 

 Я тишком зайшов, стараючись не попастися брату на очі. Я стояв і дивився як в залі розходились офіціанти. Біля дверей всередині стояв охоронець, що контролював ситуацію. Та мені теж потрібно було оцінити ситуацію, а потім вже щось діяти.  

 Помітив Дерека і Пруденс, яка трохи визирала з під його спини у правій частині залу, які майже не дивились на людей, що танцюють чи когось ще. Вони стояли, ніби очікуючи своєї черги. 

 Тут мою увагу привернула дівчина, яка стояла неподалік танцівників. Я побачив її. І тут в мені щось перемкнуло. Її краса змусила заклякнути. Вона була ідеальною, і я дуже хотів знати її ім'я. Будинок був розкішним, звісно, але його краса навіть близько не могла конкурувати з нею. 

 Було видно хто господиня в цьому домі.  

 Закручені локони спадали на відкрите декольте, на якому було золоте кольє. А довгі золоті сережки майже торкались плечей. На ній було неймовірне червоне плаття яке оголювало спину і підкреслювало її вишукану красу і вигини. Але погляд досі був суворий.  

 Я крихту спостерігав за нею та зробив один висновок: жодної усмішки за вечір. Я від неї не побачив. Але вона... вона сяяла, засліплювала всіх. Своїм внутрішнім полум'ям спалювала всіх присутніх. 

 Сам того не помітив, як мої ноги почали нести до неї. Побачити її зблизька, мене кидало в жар від цієї думки. Та ось люди дотанцьовували й музика прагнула змін. 

Впевненими кроками підійшов і...  

 — Можна запросити вас на танець? — Отак легко і невимушено... Я протягнув їй руку.  

 Мені в ніс вдарили її духи. Табак і виноград. Відчуваю в мене вже починає з’являтись залежність від аромату. 

 Сірі очі оцінювали мене. Її здивували мої слова та, на диво, вона погодилась. 

 Всередині мене трясло, та зовні я добре тримався. А ще я тримав її руку. В рукавичці, але це все одно було неабияк приємно. Я тримав її за талію в той час як вона тримала руку у мене на плечі. Дивитись у її вічі відчувалось як щось інтимне. Та вона навіть не здригнулась, її суворий погляд свердлив мене, шукаючи в мені щось. В такт ми ступали повільні й плавні кроки вперед-назад і вбік обертаючись один навколо іншого. Відчувалась і легка напруга з її боку, але я не міг її пояснити. Легкість, грація, в цьому танці було навіть те, що не піддавалось поясненню, але воно страшно зачаровувало. Ніби іскри її шаленого полум’я огортав шовк, направляючи. Нам бракувало місця. Ми не помічали нікого. Музика стає швидшою, змушуючи робити кроки швидше і з більшим ентузіазмом не обриваючи зоровий контакт. Оберти й плавні кроки заполоняють нас. Вона більш емоційно та експресивно показує себе, а я лише намагаюся втриматися і не втратити контроль над танцем, але це додає особливого колориту нашому танцю. Вона притулилась до мене лише щоб відійти. Такий танець може стати запам'ятовувальним моментом для обох. Тільки якщо вона на ранок не знайде важливіші справи.  

 Коли музика затихла вона досі дивлячись мені у душу силою потягнула мене з зали. До якогось коридору, я потім дізнаюсь, що їх тут чимало. 

 Дещо пройшлась і тут коли я її наздогнав притиснула мене до стіни в коридорі руками тримаючи мене за волосся, саме тоді я відчув нашу різницю в рості. Я був розгубленим, вже не почувався таким впевненим. Вона мене поцілувала, я відповів на поцілунок. Її м’які губи ніжно, але впевнено пестили мої.  

 І тут нарешті я під’єднався, мої пальці торкнулись її оголеної гарячої спини. І спустились до попереку. І потім ще нижче, вже тримаючи сідниці. Я зрозумів, що її та мої губи це ідеальний тандем. 

 Та тут хтось зайшов в коридор і вона відсторонилась, повільно опустила голову і пішла геть. Моя голова одразу відчула холод в тих місцях де більше не було її рук. Мусив поправити штани. І тут навіть чоловік який застав нас, прийшов повз мене. А я так і залишився, як дурень, розгублено стояти притиснутий до стіни з розкуйовдженим волоссям, тяжко дихаючи. 

 Я щось зробив не так? 

 Це питання ще мучило мене протягом вечора. Бо мені сподобалось, а їй виходить не дуже. Бо якби було ще таких кілька разів я став би залежний. 

 Я дещо руками пригладив своє волосся і вийшов до зали, вже забувши про Прю і Дерека, які могли мене помітити. Швидко перейшовся до столів і там осівся. Ще бракувало, щоб брат мене почав виховувати на очах всіх. А ця прекрасна дівчина більше не показувалась.  

 Та ось вечірка була в розпалі й вона визирнула з балкона. Мої очі зразу засяяли. Вона звернулась до всіх, що сьогодні вечірка на честь важливого гостя. Відчував себе зачарованим, бо її голос скажено  до себе манив. 

 — Пруденс, — промовила вона дивлячись кудись в натовп, а я застиг. Подивився в сторону Прю і вона теж ошелешено дивилась на балкон. — Запрошую сюди мою зведену сестру з якою я нарешті матиму змогу познайомитись. 

 Тільки помітив як Дерек за руку її вів в тінь, щоб вона піднялась на світло. Брат, як охоронець відійшов у тінь коли та опинилась біля дівчини. 

 Незнайомка обійняла Пруденс за плечі. Моєму здивуванню досі не будо меж. Було вирішено негайно їхати додому, подумати, поки мене не помітили.