27

Розмова вийшла доволі легкою, я очікувала, що ці двоє почнуть кричати, істерити або щось в такому плані, але ні. Все пройшло спокійно і це успіх! Тепер вони не будуть лізти в наше життя, інакше будуть мати потім проблеми. 

Ейден виглядає сумним. Йому скоріш за все боляче розуміти те, що його мама ненавидить його батько, і його самого. Вона робить нещасним всіх довкола, лише заради того, щоб бути при грошах. Я жодного разу не бачила батька Ейдена, але хотіла б зустріти. Мені цікаво чому він пробачив зраду і терпить таке відношення до його сина? Чи можливо він нічого не знає? Як я можу судити, то мама Ейдена ще та гадюка, хтозна, що вона могла наговорити своєму чоловіку. 

По дорозі до квартири ми поговорили з Ейденом про мою поїздку до батька, та про те, як я вчора накричала на Елеонору. Він сказав, що я молодець і мені стало легше. Я сумнівалася чи правильно зробила, та Ейден заспокоїв мене. 

– Хейзел, я хочу поговорити з тобою. 

– Давай поговоримо, – Мене здивував його серйозний тон голосу. 

Ми встигли тільки увійти до квартири, отже Ейден всю дорогу планував цю розмову. Це щось серйозне. 

– Я хочу розповісти тобі про той день.. коли я вбив Нейта. 

– О.. зрозуміло.. сядемо? – Я хотіла дізнатися все, та це доволі неочікуваний момент. 

– Так, – Сідаємо на диван. – У будинку ти сказала, що в тебе немає від мене секретів, тож я вирішив так само розказати тобі те, що так сильно приховую… Що ж, з чого почати? Кхм.. я зустрічався з однією дівчиною, вона мені подобалася, але я не відчував тих самих почуттів у неї до мене. Ми зустрічалися не так довго, десь місяць, і от одного разу вона подзвонила мені і сказала, що хтось слідкує за нею, я відразу поїхав до неї, це була ніч, тож я швидко доїхав. Двері до її будинку були відкриті, та світла ніде не було, я увійшов і побачив, як на підлозі лежить вона, а в будинку вже нікого не було, я викликав швидку, на щастя дівчина була жива. – Ейден не називає її ім'я чомусь. – Потім я постійно шукав того, хто був у її будинку.. Ларрі тоді допоміг мені і знайшов записи з камер. Тим, хто приходив до моєї дівчини був Нейт, та не він був тим, хто ледь не вбив її. Нейт, ‐ мій найкращий друг, – був тим, з ким вона зраджувала мені. Я зірвався й поїхав до нього, він казав, що не хотів цього, що це вийшло випадково, але я не слухав, я просто продовжував бити його.. я бив і бив.. потім я зрозумів, що весь у крові і зупинився, та було вже пізно. Нейт був мертвий. Я міг вислухати його, та не став цього робити.. перед очима була картина, як він і вона у ліжку.. Я такий дурень. Я міг просто піти звідти після двох-трьох ударів… чому я не пішов? 

– Йди сюди, – Обіймаю чоловіка. 

Мені немає чого сказати, бо нічого не допоможе Ейдену. Він не зможе пробачити собі того, що вже зробив. Єдине, що в моїх силах, це підтримувати його. 

– А знаєш, що саме цікаве? 

– Що? 

– Ларрі підлаштував все. Це він зробив так, щоб вони переспали. Він розповів мені правду, коли тримав у підвалі, думав, що я не вийду звідти живим.. 

Я не знала, що сказати. 

– Ейден, ти такий сильний.. Як ти витримав це все? – Починаю плакати. – Чому хорошим людям так не щастить з родиною? Чому тебе оточували такі люди? Чому тобі довелося стільки жити з розбитим серцем через них?! 

– Тепер в мене є ти.. ми є один в одного.. все буде добре, поки ми разом! 

Я ніколи не пробачу їм того, через що вони змусили пройти Ейдена. Вони заслуговують горіти в аду за таке. 

Я обіймала чоловіка й плакала разом з ним. Мені важко уявити наскільки йому зараз боляче. Такі жінки, як мати Ейдена, ніколи не повинні народжувати дітей, вони не вміють любити когось, окрім себе.

Трохи заспокоївшись, ми з чоловіком замовили собі доставку їжі, закрили вікна жалюзями й увімкнули серіал на телевізорі. Залишок дня ми вирішили провести для себе, у спокої та нічого не роблячи. Ейдену варто відпочити й набратися сил для роботи далі. 

Ми дивилися якийсь безглуздий серіал, та це було саме те, щоб просто відпочити. Я дуже сильно намагалася не заснути, але не змогла. Прокинулася я через те, що хтось подзвонив у двері. Ейден так само спав, а серіал продовжував відтворюватися. Обережно я встала з дивану й пішла відкривати двері. 

– Ви до кого? – На порозі стояв чоловік. 

– Я до Ейдена, він ж тут живе? – Протираю очі, й розумію, що переді мною стоїть копія Ейдена, але старша. 

– Ви батько Ейдена? 

– Так. 

– Він спить, але ви приходьте..  

– Я тоді краще іншим разом прийду. 

– Хто там? – З темноти з'являється Ейден. – Тато? 

– Привіт, синку. 

Я зробила нам всім кави і ми сіли в кухні. Мені було дивно бачити його батька тут, вони точно, як дві краплі води, але з великою різницею у віці. 

– Я сьогодні був у будинку, коли ви приходили. 

– Тату, ти чув нашу розмову? – Киває. – Чому не вийшов? 

– Не хотів, щоб Лейла знала, що я в будинку. Я мав бути на прийомі у лікаря. 

– Ви чули, як вона говорила про..

– Про те, що ненавидить мене? Так. Я й до цього це знав, але ігнорував. 

– Чому? – Чоловік робить ковток кави. 

– Бо я довіряв їй. Але нещодавно я дізнався, що Лейла труїла мене.. через це я почав погано розуміти щось. Ейден, я нічого не знав про тебе.. після твого ув'язнення вона давала мені ліки, вони мали заспокоювати мене, а натомість я почав втрачати лік часу та зв'язок з реальністю. 

– Що вона сказала тобі про мене? 

– Що ти відмовився від родини і став жити на вулиці, вступив в якусь банду і почав вбивати людей. 

– Вона хотіла вбити вас, а щоб Ейден не повернувся, вони почала казати йому і Вам, що він вже не частина сім'ї? 

– Виходить так. – Підтверджує мої слова батько Ейдена. 

– Ми у якомусь серіали граємо, чи що? – Я шокована. – Як ці всі події можуть дійсно відбуватися у житті? 

– Лейла обожнює серіали.