24

Сівши в машину я відчула дуже різкий аромат чоловічого парфуму. Жінка не зводила з мне погляду, та не починала розмову і це напружувало. 

– Кажіть, що хотіли і ми розійдемося з вами, – починаю першою. 

– А ти дійсно нахабна. 

– Ми тут для того, щоб обговорювати мій характер? 

Жінка хмикаю, потім починає сміятися. Я здогадуюсь, що розмова буде йти про Ейдена, та не знаю, що саме вони хочуть знати. 

– Ларі, можливо ти перший скажеш навіщо ви мене чекали? – Він мовчить. – Зрозуміло, ти матусин синок, так само, як і мій колишній. 

Шон ніколи не говорив першим без дозволу мами і завжди робив так, як скаже вона.

– У вас є двадцять хвилин, а потім я піду, а якщо не піду, то це вже буде вважатися викраденням. 

– Викрадення? Це тобі фільм про мафію? 

– Не знаю… це не я приїхала на джипі з тонованими вікнами і змушувала вас сісти в салон. 

– Досить! – Здригаюся. – Почнемо розмову. 

– Давайте почнемо. 

– Що Ейдену відомо? – Повільно на обличчі з'являється посмішка. 

– І як мені відповідати? Я не вмію читати думки. 

– Нормально скажи. 

– Це ви нормально скажіть. Звідки мені знати, про що саме ви питаєте? 

– Що йому відомо про компанію його батька? 

– Не знаю, ми про це не розмовляємо. У нас є більш цікаві теми для розмов. 

– Спортивний комплекс? – У її голосі яскраво виражені нотки насмішки. 

– А вам, що до того? – Мовчить. – Ви йому мало проблем у житті зробили? 

– Він сам собі їх зробив.. не треба було вбивати свого друга! Він вже розповів тобі, як саме це сталося? 

– Годі лізти в його життя. Ви вже раз забули за Ейдена, то забудьте ще раз! Така родина, як ви, йому точно не потрібна. 

Ейден точно не буде радий, коли дізнається, що я тут наговорила. Ми ніколи не розмовляли з ним про те, хотів би він повернутися до них, чи ні. 

– Ти думай з ким говориш, інакше будеш мати великі проблеми! 

– Від вас й такі самісінькі проблеми! Через вашого єдиного сина, мій чоловік отримав запалення легень! 

– Ти йому не дружина! 

– А ви все то знаєте, я подивлюся.. от тільки, здається ви не знали, що це Ларрі викрав Ейдена і утримував його десь! 

– А ти в наші сімейні справи не лізь! 

– Тільки після вас, жіночко! – Сама від себе такого не очікувала. – Залиште Ейдена в спокої, інакше я розповім ЗМІ про те, що зробив ваш єдиний і коханий синочок Ларрі.

– Де докази, що це зробив саме він? 

– А ви думаєте їх немає? – Хмикаю. – Не будьте такою наївною. Я хотіла розповісти, як тільки дізналася, але вирішила протриматися цей козирь саме для такого випадку. 

– Не вірю я тобі, – По очах видно, що вона налякана. 

– Це ваше право. – Тримаюсь доволі впевнено. – Та тільки спробуйте нашкодити мені, Ейдену чи бізнесу Ейдена і тоді перевіримо: правда це, чи ні. 

Мій мобільний задзвонив. Це була Брітні. 

– Ваш час вийшов, – жінка кивнула Ларрі і той розблокував двері. – Сподіваюся, більше не побачимось. 

– Навзаєм. 

Виходжу з машини і відповідаю на дзвінок. 

– Ти ціла? 

– Так, йду на зупинку. 

– Чудово. Як все пройшло? 

Половину дороги до квартири я розповідала Брітні про нашу розмову. Звісно в мене немає ніяких доказів, що саме Ларрі утримував Ейдена, та тепер доведеться їх знайти. Я не дозволь їм нашкодити бізнесу Ейдена, він стільки сил в нього вкладає. 

Після повернення до квартири я трохи прибрала у спальні, а потім заварила собі чаю і пішла дивитися щось по телевізору. До повернення Ейдена ще більше п'яти годин. 

Хоч якби я не намагалася, я не могла відволіктися від думок про те, де ж мені дістати докази вини Ларрі. Було б чудово, якби вони мені не знадобилися, та для підстраховки вони мають бути. Півгодини мозкового штурму і я вирішила набрати Генрі, раптом в нього щось є. Звісно доведеться розказати про нашу зустріч з його сестрою, та що поробиш. Якщо він допоможе, це буде того варте. Найкраще було б розповісти про нашу зустріч Ейдену, та я не хочу, щоб він відволікався від роботи, тим паче, що я в порядку і вони нічого не зробили мені. Я розповім пізніше. 

Швидко набираю номер Генрі й чекаю на відповідь. 

– Привіт, в мене до тебе доволі делікатна розмова. – Переходжу відразу до справи. 

– Привіт, Хейзел. Яка саме? 

– Нам краще поговорити про це особисто. 

– Я сьогодні не можу, деякі проблеми в ресторані. 

– А завтра? 

– Завтра?.. Завтра тільки після обіду. 

– Тоді я прийду до твого рестрану завтра, гаразд?

– Так, добре, буду чекати на тебе. 

– До зустрічі. 

– Бувай. 

Що ж, завтра починається погоня за доказами проти Ларрі, а сьогодні потрібно поменьше думати про це. По можливості. 

Ейден вчора прийшов близько одинадцятої ночі і якраз встиг поїсти ще теплу вечерю, а потім відразу ліг спати. Йому так важко зараз, а я навіть допомогти не можу йому з цим спортивним комплексом. 

Після обіду, як і домовлялися, я пішла до Генрі, він провів мене до свого кабінету. Тут тхнуло сигаретами. 

– Будеш щось пити? – Відкриває свій бар. 

– Просто воду, – Не варто мені зараз пити алкоголь. 

Генрі дістав пляшку води і віддав мені. 

– То, що в тебе сталося? 

Я розповіла йому всю історію з самого початку. 

– Я очікував, що вона прийде до тебе, та не думав, що ти будеш так мужньо вести себе поряд з нею. – Аплодує мені. 

– Все заради Ейдена. Він врятував мене від Шона, а я хочу захистити його від його мами та брата. 

– І чому я не зустрів у своєму житті таку жінку як ти? Я був би самий щасливий на всьому світі. 

Я не знала, як реагувати на це, тож просто посміхалася. 

– У мене є лише одне фото, – показує мені його. – Машина Ларрі біля старого будинку сім'ї Вілсон. Цей будинок згорів у той день, коли Ейден прийшов до тебе.