14

У залі суду панувала тиша. На лаві підсудних сидів чоловік, який трясся від хвилювання. Перед ним на столі лежали документи і кілька паперів. Адвокат, зібраний і впевнений у собі, доводив, що звинувачення в побоях є перебільшенням, що жоден з наданих доказів не є остаточним. Я сиділа з іншої сторони і так само нервувала. Мати Шона найняла першокласного адвоката для нього і я починаю нервувати дедалі сильніше. Чак Гамільтон на відміну від мене спокійно сидить і спостерігає за Шоном. 

– Шановний суде, — продовжував адвокат-диявол, —  мій клієнт невинний, і я прошу вас розглянути всі обставини справи з максимальною об'єктивністю.

Відчуваю, що все йде під три чорти, наш план руйнується і ми не зможемо виграти цю справу.  Шон може вийти сухим із води і це найбільше дратує. 

Коли я вже остаточно зневірилась у нашій перемозі, неочікувано у двері судової зали увійшла жінка. Вона швидко підійшла до трибуни і звернулася до судді.

— Вибачте за втручання, — сказала вона. — Я — сестра обвинуваченого, і маю важливі свідчення. 

Це Лінда. Як вона тут опинилася? Вираз обличчя Шона змінився, він не міг повірити, що це його сестра. 

У залі панувала напруга. Адвокат Шона, який почав відчувати перемогу, миттєво зміряв поглядом нову учасницю процесу. Суддя дозволив жінці виступити.

— Ваше честі, — почала вона, трясучи папірцями у руках, — я не можу більше мовчати. Я свідок тих жахливих подій, про які мова йде. Мій брат завжди був жорстоким, і я бачила на власні очі, як він знущався з дружини. Більш того – я також його жертва. 

Слова Лінди були як громовиці, що вибили грунт з-під ніг адвоката. Нова інформація несподівано перевернула хід справи. 

У цей момент я зрозуміла чому мій адвокат був таким спокійним. 

Він все спланував з самого початку.  

Я була готова розплакатися від щастя у цей момент. Ми виграємо цю справу і Шон отримає покарання. 

Суддя, урочисто сидячи на своєму місці, дивився на обвинуваченого, чия постава видавала явну тривогу. Зала була наповнена очікуванням. Усі мої м'язи були напружені до неможливості. 

— Суд приступає до оголошення вироку, — промовив суддя. Його голос був чітким і рівним, немов звуки удару молота по пульсу.

Шон з трепетом зглядався на суддю, його руки були схрещені на столі, а обличчя виражало сум'яття. Він жодного разу навіть не глянув у мій бік за весь час судового процесу. 

— Враховуючи всі представлені докази, свідчення та усю надану інформацію, суд постановляє, — продовжував суддя, — що обвинувачений, Шон Круз, визнаний винним у скоєнні домашнього насильства.

У цей момент я видихнула з полегшенням, ніби нарешті скинула тягар зі своїх плеч, що так довго несла. 

Нарешті я можу бути вільною. 

Нарешті можу позбутися прізвища Круз. 

— Дякую Вам, пане адвокат.

— Я радий допомогти, міс Флорес. — обмінялася рукостискання і я нарешті вийшла з зали. 

Суд був закритим, тож до зали пускали лише свідків та учасників процесу. Опинившись по ту сторону зали я побачила Ейдена, трохи далі Брітні, а поруч з нею Емілію. Ще далі стояла мама, на ній були сонячні окуляри. Сподівається, що я не впізнаю її? 

— Мої щирі вітання, — озираюся. — Тепер ти не частина цією гидотної сімейки.

— Ліндою, я неймовірно вдячна, що ти приїхала і дала свідчення! 

Обіймаю дівчину, що є сили. 

— Я не могла дозволити їм далі знущатися над тобою, — вона опускає погляд. — Я мала раніше допомогти тобі. Вибач. 

— Ти прийшла зараз і це найголовніше.. Вип'ємо кави разом? 

— З великим задоволенням, подруго.

Увесь цей час я думала, що одна бути боротися з цією проблемою. 

Думала, що я нікому не потрібна. 

Думала, що буду обузою для всіх. 

Та все геть не так. 

Я не одна. 

Тепер точно не одна. 

У мене є чудові друзі і людина, в яку я по-справжньому закохана.