04

День пройшов нудно, всі були зайнятий, а мене одного далі двора не пускали, але нарешті бабуся зібралася іти в гості до бабусі Святослава я швиденько одівся і навіть вкутався в теплий шерстяний шарф який вона звязала для мене.

- Я з тобою ба

- добре, але іди біля мене, доню ми пішли я Влада із собою візьму.

- але не довго увечері холодає дивіться, щоб не замерзли.

Ішли ми недовго вже через декілька хатинок бабуся повернула на вузеньку тропку яка вела до калитки зі старим, але міцним дерев'яним забором і скрипучими дверима. Двір був повністю засипаний снігом і лише тоненька стежина вела до самої хатини.

Нам відкрив Славко, коли ми разом зайшли до спальні його Бабушки вона лежала на ліжку і шила маленький мішечок біля неї вже була купа таких мішечків, а в кімнаті пахло травами, та і взагалі в усьому будинку був незвичний запах трав, а деінде я бачив невеликі букетики сушених рослин які були підвішені над дверима. Побачивши нас, мішечок був відкладений.

- Ніна яка я рада тебе бачити проходь сідай, а це твій внучок який гарненький тебе Владиславом величали так хлопчинко ?

- так, але всі називають Владом

- а мене всі називають баба Дуся, сходи зі Славком підніміться на горище там в коробках новорічні прикраси заховані дістаньте переберіть добре хлопчики ?

- так ми впораємося Ми вийшли зачинивши за собою двері.

- то що ходімо дістанемо прикраси, а потім я покажу свою улюблену гру "Піратські таємниці"

- давай

Ми залізли на пильне і темне горище, але Святослав узяв із собою ліхтарик який передав мені, а сам став шукати по коробках саме ту яка потрібна.

- Знайшов, відійди від драбини я зараз сам спущусь потім ти передаси мені коробку і сам спустишся

- ок

Передавши коробку Славку я перед тим як злізти ще раз роздивився горище і помітив легенький блиск в одній невеликій коробці, підійшовши до неї я побачив невеличкі дерев'яні фігурки на мотузочках, і також взяв її,  передавши другу потім і сам спустився.

- ну тепер можна і в гру пограти, а після роздивимося що в коробках, ходімо в мою кімнату.

Зі Святославом було весело, він був лише на два роки старше мене, ми грали в ігри розповідали про свої улюблені мультики виявилося що ми обоє полюбляємо дивитися "том і джері". Тут він опинився через розлучення батьків і мама разом з ним переїхала сюди, але роботу в селі не знайшла і повернулася в місто, він тут вже з вересня і все було чудово бабуся допомагала з уроками він ходить в тутешню школу, але уже тиждень бабуся захворіла, що дуже дивно тому, що вона травами займається і сама часто людей лічила, а це ні трави, ні ліки нічого не допомагає. коли Славік першим дійшов до фінішу, я зовсім не засмутився оскільки минулу гру виграв я. До нас заглянула бабуся.

- Хлопчики я чай зараз усім зроблю і ми з Вадимкою будемо збиратися додому, а зараз беріть прикраси які ви дістали та несіть до баби Дусі разом переберемо.

Ми зробили  що нас просили, поки розбирали найбільших коробок вже чай трохи охолов і можна було його пити, найменша коробочка з дерев'яними прикрасами була найцікавішою тут були фігурки гномиків, фей, лебідь чорного кольору, місяць і якісь дивні знаки то чотирьох сторони хрестик, то дивний знак який нагадував пісочний годинник, й інші цікаві речі. Мені стало цікаво що це за символ така буква (х)з рисками на кінцях.

- Цікаво що це ?

- так дивний знак, а що він значить

- дай мені його, а також ще знак пісочного годинника та он ті гострі хвилі, так давай мені, ось цей символ означає час владу над життям та смертю, цей символ схожий на хвилі вірно, але тут вони гострі, а не хвилясті й плавні він символізує зиму, а ось символ який складається із двох ліній які перетинаються і на кожному із кінців також маленька лінія він означає рівність, гармонію між порами року це символи давньої богині зими вона була злою, але справедливою, і сильною звали її Марена. За легендами вона має велику силу робить зиму холодною і сніжною, а також насилає на людей холоди та морози, за каляючи їхні душі в тяжких випробуваннях, вона може як забрати життя, так і дарувати милість для обраних вернувши їм сили, Раныше щоб звернутися за допомогою богині її пригощали медом і поїли черврним вином, знаки богині завжди приведуть до неї. Взимку вона обороняє ліса гори ріки та саму землю покриваючи все снігом кутаючи немов в ковдру. В давніх літописах розповідають що вона на початку зими дуже красива молода жінка, але поки триває зима вона старіє і вже в лютому вже стара, страшна та зла бабка.

- це зла чаклунка (викрикнув я)

- Раніше вона була доброю і світлою дочкою верховних богів і тому навіть тепер і її серці є частинка світла яка досі палає в її серці.

- Вже скоро почне темніти нам вже пора, Славко ти не проти декілька днів пожити в нас разом з Вадиком ?

- А бабуся ?

- а її я разом зі своїм сином відвезу лікарню, думаю лікарі швидко поставлять її на ноги, а потім разом з твоєю бабусею відсвяткуємо новий рік.

- так давай до нас будемо весь день грати

- Не знаю, а ніхто проти не буде ?

- Славко я розумію що зараз тобі важко я через день два вернуся я і все буде добре, а поки поживеш в баби Ніни добре ?

- добре коли ти будеш їхати ?

- завтра вранці не забудь речі всі зібрати та не хвилюйся я швиденько вернусь, іди проведи гостей.