Наш початок у Новорічну ніч

Розділ 2

СТЕФЕНІ

Я поняття не маю, як погодилася на цю авантюру, але відмовляти вже пізно. Цей хлопець уже сидить навпроти мене, за столом, і чекає, поки я повністю закінчу свою роботу, і наше сьогоднішнє проведення часу. Я й гадки не маю, чому він прийшов саме до мене, але причина, через яку він тут, мене дуже навіть зацікавила.

Він просто посперечався. І тепер буде ходити з прекрасним манікюром. Хоча що мені варто, ця робота тільки на краще вплине на моє резюме, та й гроші лишніми не будуть. Але ось що мені й справді не подобається, так це те, що моя подруга різко вирішила сходити в торговий центр і залишила мене з ним наодинці. Це мені не подобається, відчуваю, що тут щось не чисте. І можливо, навіть знаю що саме.

Але я намагаюся про це не думати, і швидше закінчити свою роботу.

Але на мій жаль, коли я вже закінчила з нарощуванням, він почав роздивлятися свої нові нігті й заговорив до мене:

— Ти звісно вибач, та й мені не хочеться цього казати, але якщо мої друзі побачать цю довжину, то скажуть, що це занадто коротко.

— А ти не хочеш чути це ще частіше, ніж зазвичай? — Із сарказмом відповідаю я.

Він різко замовк і його вираз обличчя змінився, коли до нього дійшли мої слова. Потім він усміхнувся і запитав:

— А ти хочеш перевірити?

— Вибач, сьогодні я без лупи.

— Ну тоді можеш як сліпа — на дотик.

— А ти впевнений, що на дотик буде краще ніж через лупу?

Його жовна на обличчі почали грати, він злиться. І зараз його обличчя стало набагато виразнішим і привабливішим.

Так, не буду сперечатися, він гарний. Це не залежить від кількості часу, проведеного з людиною, або від її характеру. Ну і я теж постаралася для цього його вираження, у мене просто немає настрою, а він потрапив під гарячу руку.

— Ти завжди так відповідаєш своїм клієнтам?

— Ні, тільки тим, які забирають мій вихідний.

— Так могла ж відмовити.

— Могла, але Емілія занадто просила, ну ще сказала про подвійну ціну, як я тут могла відмовитися?

Обличчя хлопця напружилося, мабуть, про це він сам не знав.

— Гаразд, якщо серйозно, то більше не зроблю, і не сподівайся. По-перше, мені шкода матеріалу, по-друге, я впевнена, що ти виколеш собі око або вб'єш когось, якщо я додам хоч міліметр. А тоді я буду співучасницею, а мені цього точно не треба.

Далі ми сиділи в тиші, поки, під кінець, він знову не заговорив.

— Чому, коли я прийшов, твоя подруга різко зібралася і пішла?

— Вона явно хоче, щоб ми побули наодинці. Бачте, на її думку, мені потрібно знайти компанію на Новий рік.

— Не повіриш, але прихований сенс мого покарання дуже схожий з твоєю ситуацією.

— І найімовірніше, наші друзі діють спільно.

— І це бісить найбільше.

Хлопець дивився як я фарбую нігті, але й ця хвилина тиші довго не тривала.

— Може ти щось розкажеш про себе?

— Я не горю бажанням розповідати про себе під час роботи.

— Ну раз так, то дай мені свій номер.

Я негативно похитала головою.

— Якщо не хочеш давати номер, то можеш дати якусь свою соцмережу, наприклад інстаграм?

— Не думаю, що мій інстаграм тобі справді потрібен.

Він замовк, і я спокійно доробила свою роботу, і все-таки вирішила в кінці сфотографувати. Не дарма ж я старалася.

— Навіщо ти фотографуєш?

— Не бійся, містере знаменитість, твого обличчя видно не буде. Ніхто не дізнається, що такий серйозний та імпозантний хлопець робить манікюр. І думаю, якщо що, ти придумаєш як приховати свої нігті від цікавих поглядів.

— Ну я вже постараюся. А що буде, якщо лак зірветься або ж я ніготь зламаю? Адже мені з ними потрібно проходити до Нового року.

— Взагалі то нічого з ними не повинно трапитися. Але, якщо що, то протягом перших двох тижнів я можу полагодити ніготь, тільки якщо з ним щось трапиться через моє недопрацювання. Якщо сам зламаєш, то потрібно буде доплатити.

— Тоді ти даси мені номер, щоб я зміг зв'язатися з тобою?

— Ні, я більше ніж упевнена, що вони протримаються довше ніж два тижні. Хіба що ти спеціально зламаєш.

— Гаразд.

Останнє слово Майкл ледве чутно пробурмотів собі під ніс. Але я не стала звертати на це увагу і продовжила невелику фотосесію, після чого провела його до виходу.

Зітхнути на повні груди я змогла, коли він покинув моє місце проживання.

Хоча він справді зачепив мене. Досить симпатичний хлопець, і якби я просто зустріла б його десь на вулиці, то мені б хотілося з ним поспілкуватися.

Ну... можливо, я й не проти. Але все одно контактів не дала




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше