Лолі йшла по коридору освічений збоку факелами. Стіни, які гарно замазані білою вапною були потріскані. Дерев’яні дошки плодового дерева вкривали поверхню, при кроці на дошку вона противно скрипіла віддаючи в голові. Доходяги до своєї ув’язненої кімнати дівчина огляділася та присіла біля залізних дверей .
«Тут потрібно позначити»,- дівчина звернутися до своєї сили, щоб проростити ліану в сухій деревині, через деякий час в деревині щось заворушилося біля середини коридору.
‘Все тепер можна йти поки мене не помітили’
«Ей! Хто тут »,- чоловік великої статури з лисиною на голові в простій обшарпаній одежині з боку меч йшов по коридору з другого напрямку, дівчина тільки встигла встати та привести себе в порядок . Обернувшись дівчина була нервовою та взялась за ручку дверей щоб їх відкрити.
«Тепер зрозуміло хто командира так довів, в третє за моє життя його так хтось розізлив з ваших .. . »,- чоловік почухав свою лисину та підійшов, щоб відкрити двері, Лолі відійшла, двері відкрились .
«Дякую, декілька хвилин не можу їх відкрити »,- чоловік відповів: «та буває, ця будівля вже стара скоро ремонт робити прийдеться бо впаде. Якщо що клич, мене Чоміс звати і будь обережна тут не тільки такі, як я є »
Чоловік пішов по коридору далі. Лолі швидко зайшла та закрила двері за собою.
‘Сьогодні було легше, план спрацював тільки Емілеві доповіді з життя тут вже можна критикувати їхню діяльність ’
Лолі сіла на стілець біля вікна та дивилась на перехожих, збіднілий район, темні вулиці.
‘Як там зараз інші мабуть хвилюються за мене, ну нічого я скоро прийду та подарунок принесу, а далі ... ’ Омріяне та задоволене лице було без страху, відчаю чи суму.
‘Давно ж я не сиділа так, бездумно та легко. Швидко записати велику кількість слів, щоб глава непомітно. Речення склалося так, щоб він подумав про свою забуту сім’ю як там було ’
.... Десь в кабінеті глави банди коли Лолі робила свій допис у контракті.
‘Запах сон-трави та ромашки Еміль справився тепер до моєї частини ’
Поки чоловік дихає цією сумішшю його очі вже стають туманними сівши на стілець та дивився тільки на точку де намальована була квітка криво по шпалері розовеньким контуром малюнок був непомітним для інших тільки при деяких кутах його було видно про це казав Еміль коли лежав тут непритомний на дивані його сюди віднесли при першій зустрічі.
Дівчина наклонилася над контрактом та вписала такі слова.
....Далі буде