Наші квіти

19. Історія початку 2.0.

У сні

  • Дівчино ставайте.

Лолі чула, як її кличуть через туман.

‘ Ведіння? А потім це, моє тіло таке важке та онімівше . ‘

Тут хтось підняв її та поніс пошепки сказавши

  • Лолі, це Еміль відпочивай .

Дівчина заснула попавши в сон наповненим історією однієї сім’ї до якої нізвідки взялася новонароджена дитина з блакитними очима та світлим пушком на голівці. Подружжя вирішили бути малюку батьками та купали в любові дитя, але щастя закінчується швидко розпочалася чума . Дитині було на той час 4 роки названі батьки вирішили тікати в іншу країну де чума не дісталась бо король тої країни був готовий до такого і його країна не приймала купців східного королівства Ґрік. Тоді буди дні в дорозі до родичів чоловіка, незаконно вивезена родина ховалася в хащах лісу та залишена на виживання до періоду карантинової зони, щоб не допустити вірус далі. Хащі та озеро для дитини, це була тільки в радість, а батькам сум та розпач. Однією ніччю коли дитина засинала батьки почали розмову.

  • Сицилія скажи правду, не ховай все в собі .

Жінка обернулася до дитини і промовила тремтячим голосом .

  • Вам потрібно йти без мене, я не хочу щоб ви заболіли. Генріху завтра з ранку йдіть звідси, я прошу тебе.

Чоловік був у розпачі, він ледве стримується від поцілунка з нею. Вони були такими ніжними та пухкі з червоним відтінком та чорною цяткою на губі.  Він заперечував, але розумів із-за чого розпач сильнішав .

  • Я тебе зрозумів, але я також хотів сказати тобі теж саме, щоб ти пішла.

Сицилія ривком обернулася до чоловіка, з її очей бризнули сльози. Генріх підійшов ближче і міцно обняв. Пара стояла і стояла до самого світанку тоді загорнули дитину в ковдру і понесли до стіни стиха заговоривши до неї.

  • Вставай час гратися.
  • Мамо, ще рано давай потім .

Промимрила дитина та заново закрила очі. Тоді заговорив до неї Генріх.

  • Ну дитинко, давай ти перша залази сюди, а потім ми .

З якогось вікна визирнув кошик і наближався до них. 

  • Оце передай людині зверху, потім іди до третього дому на вулиці J34 не заблудись.
  • Добре, тату !

Дівчинка сиділа в кошику та усміхалася з двома обгортками паперу. Кошик почали тягти наверх. Батьки усміхались маленькому щастю, що віддалялось від них. Коли кошик з дитиною зник. Подружжя видихнули з полегшенням та жалем до їхнього становища. 

  • Ідемо?
  • Так Генріху, ми тут не повинні бути. Як думаєш від чого спричинена чума в таких масштабах і тільки королівство Ґрік від нього не потерпає?
  • Тобі також це здається дивним? 
  • Гм .
  • Генріх, ми ж двоє вчених, нам залишилося по прикидкам десь 4-10 місяців, якщо вірус не буде дуже активним.
  • Гарно підмітила партнерко Сициліє.
  • Ти й досі мене так називаєш ? А то я вже думала, як же мені бу....

Чоловік поцілував та розмова затихла. Пара йшла під руку до нових вершин! З сумом та тривожністю в душі.

Лолі спала на ліжку, в кімнаті було вікно, стіл та стілеці

 

Привітики всім гарної ночі розділ кидаю на ранок четверга бо електроенергію потрібно берегти : ) Напишіть в коментарях 2 чи 3 розділи на наступний тиждень.   




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше