1. Де я ?!

Дівчина вийшла з будинку і попрямувала до лісу нарвати ягід на періг .

- Ахаха, яка прекрасна погода !

Дівча заплакала, дощ вторив громом  і полив весняний дощ. Вона була у якомусь вітчаї, солоні каплі сліз падали на землю " можливо й добре що пішов дощ" Каплі доща папли на неї та змішувались зі слізьми на бличчі. "Чому все це сталося зі мною, чим я завенила перед вами Небо ." Лолі говорила до себе збираючи сині ягідки та листя лікарських квітів, а дощ йшов і не думав закінчуватися. '‘ Сьогодні мій день народження прийдуть гості потрібно усміхатися та радіти, але я не можу . Хтось скаже чому ? А я відповім, бо незнаю якце, після смерті рідних, життя стало неможливим, потім мене знайшла сім’я в якої небуло дітей, нова родина підтримала мене, і от мені 16 років я не змогла знайти свою квітку життя, щоб усміхнутись.’

- Привіт, я тебе тут ніколи не бачив, давай знайомитися, мене звати Левер, а тебе ?

Дівчина відсахнулася від від незнайомого, бо бачила коли приходила що нікого не було.

- Я Лолі р-рада знайомству.

‘ Цього хлопця назвали в честь трави , яка приносить успіх, багато чого коштує це ім’ячко.’

- Цікаво, як ти змогла пройти через барєр ? Хмм, може квітка допомогла, але ім’я …

- Який ще барєр ! В Лівонському лісі не повинно бути ніяких барєрів, це заборонено законом.

- Оглянися

Сказав хлопець. Дівчина ошелешено оглянулася і бачить, що вона стоїть у полі квітів і деякі були такі дивні. Ніякого дощу або ж лісу тут немає тільки сонце яке свіить та декілька хмаринок в небі.

- Де я ?

- Ти в полі чарівних квітів, які зібрали з усіх світів, а я їх оберігаю від загроз .

- Зрозуміло, як мені повернутися назад?

- Незнаю. Є багато варіантів чому ти тут 1. Квіти призвали тебе, або ти їх. 2. Твоя квітка схожа на мою. 3. Світ не зміг знайти тобі квітку й відіслав сюди.

Дівча стала дуже задумливою її груди підіймалися  опускплися, паніка охоплювала але вона тримала все в собі .

- Ну що пішли, відпочинеш і подумаєш .

Хлопець повернувся і пішов по стежці . А дівчина стоїть і дивиться на небо, яке воно прекрасне блакитне з фіолетовими сполохами а зірки, вони так близько.

- Ти йдеш, чи хочеш спати тут на землі ?

- Біжу !

Дівчина побігла .

Догогі читачі я перший раз пишу книгу дякую за увагу і що буде далі?🌌🌸