19 вересня 2020

   - Щастя – прошепотіла Настя одразу після сну.

  «Щастя – подумала, повернувши голову, щоб побачити Назара, який спав біля неї. – Який він красивий. Кохаю його міцно-міцно!»

   Щастя. Для кожної людини має інше значення. Часто бачила листівки із побажаннями, на яких були зображені красиві картинки із надписами в стилі: «Щастям є нове цуценя», «Щастям є новий автомобіль».

   Але її щастям був Назар.

   Ніч, яку провели разом, була чудовою.

   «Назаре – подумала. – Чекали на це стільки років. Життя привело нас назад до Залізного Порту, ми знову разом. Життя таке дивне і чудове водночас.»

   Повільно розплющив очі.

   - Привіт.

   - Привіт – відповіла усміхаючись. – Кохаю тебе.

   - І я тебе кохаю. Так чудово прокинутися біля тебе. Часто уявляв собі, якби це було: Провести з тобою ніч, побачити тебе і кохатися з тобою з ранку.

   - Ти провів зі мною ніч, побачив мене знову, торкаєшся до мене, тож…

   Потягнув її до себе.

   Світ за межами спальні перестав існувати.

***

   - Нарешті вдома – сказала Мирослава, заходячи до крамниці. – Ця лікарня – жахливе місце. Дякую, що по мене приїхав Назаре.

   - Не треба дякувати.

   - Дякую вам обом – посміхнулася до Насті – Що зайнялися крамницею. Все виглядає чудово, досконало.

   Настя підійшла до неї і міцно обняла.

   - Кожна хвилина проведена тут була приємною.

   - Всі ці дні нічого не робила, тільки лежала.

   - Мирославо вам потрібно себе берегти, можна найняти кількох хлопців, вони би могли вам допомагати з товаром після занять у школі.

   Мирослава потерла ніс.

   - Не знаю, чи це мені сподобається.

   Назар склав руки на грудях.

   - Ви не маєте вибору. Вам треба багато відпочивати, займіться собою.

   Мирослава хотіла йому щось сказати, але Назар її випередив.

   - А поза тим – додав, обмінюючись таємною посмішкою з Настею – десь не далеко звідси, Настя і я будемо потребувати няні для дитини. А ця особа має бути і чудовій формі, щоб могти зайнятися дитиною.

   - Дитиною? – повторила Мирослава, вдивляючись у них. – Вам буде потрібна няня?

   - Не так зразу – відповіла Настя сміючись. – Не намагаємося вам делікатно дати зрозуміти, що я при надії, тому що це не так. Те що Назар хотів цим сказати, це те, що ми хочемо одружитися і поселитися у Залізному Порту.

   - Ох! – сказала Мирослава, виймаючи хустинку з кишені. – Це прекрасно, я така рада за вас. – Витерла носа. – Краще, скину кілька кілограмів. Прогулянки тепер будуть у моєму календарі. І подам оголошення, що шукаю помічника. Після уроків.

   - Чудово – сказала Настя.

   Мирослава зітхнула.

   - Шлюб. Коли?

   - Скоро – відповіла Настя. – Зателефонувала сьогодні з ранку до батьків і сказала їм про це. Такі щасливі. Ми з Назаром маємо залагодити кілька справ у Києві і в Харкові. Коли з цим закінчимо, зможемо сконцентруватися на весіллі.

   - Назаре, хотіла би щоб твій батько міг це все побачити. Був би такий радий. – сказала Мирослава.

   - Так…

   - Не можу дочекатися, щоб всім про це розповісти.

   Мирослава радісно щебетала, а вони стояли, посміхалися і закохано дивилися одне на одного.

   Того самого вечора Настя і Назар сиділи обнімаючись на дивані перед каміном.

   Настя поклала голову на плече Назара.

   - Мені так добре.

   Поцілував її.

   - Думаю, буде краще, якщо поїду до Києва з ранку. Чим швидше поїду, тим швидше все зроблю і зможу повернутися.

   Легко наморщив брови.

   - Думаю, ти права. Якщо буде літак, полечу зранку до Харкова. Не має сенсу, розлучатися на довго. Поїдемо одночасно.

   - Добре.

   Настя посміхнулася.

***

   Наступного дня рано Назар посадив Настю у машину на Київ, дивився їй у слід допоки авто не зникло з поля зору.

   Одразу захотів наздогнати її.

   Хотів повторити їй, як сильно її кохає, яке чудове життя їх чекає. Вона це однак знала. «Чому не можу їй довіритися. Це ж зрозуміло, що Настя мусить залагодити спочатку справи у Києві, що можна було переїхати у Залізний Порт.» Знав також, що те літо не закінчилося так з її вини. Не пішла від нього.

   Сумніви однак його не полишали. Стояв перед будинком, дивлячись у пусту дорогу.