Нас доля обминала

Пам'ять

На поличці досі лежали м'які іграшки, книжки, пуста пляшка з-під солодкої води, бронзовий підсвічник зі слідами затверділого воску і нескінченна кількість інших пам'ятних дрібничок.

Настя охопила поглядом вікно. Крізь скло бачила море, над яким збирався темний туман.

Побачила саму себе, побачила, як босоніж біжить на берег, з радісним обличчям і співаючим з радості серцем. Бачила себе вісімнадцятилітню в обіймах Назара.

Льорд

Подобається

#9285 в Любовні романи
#2232 в Короткий любовний роман

У тексті є: перше кохання, перше почуття, нещасне кохання

Відредаговано: 18.06.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись