І знову в машинці Тео стирчав аркуш.
«Хвиля підкидала їх. Ніби були вони комашками. Нарвік дивився, не кліпаючи. — Підібрати всіх, — сказав він, — усіх живих.
— Але, командире, ми втрачаємо час, — заперечив Штольц і, перехилившись через релінг, ткнув у англійців, що тонули, пальцем. — Це ж англійські свині.
— Всіх! — повторив Нарвік.
— Слухаюся!»