Ярослав
Ранок. - О Боже ну ти серйозно вона звичайна дівчина Кларку ти дурбецало. - В кімнату постукали . - Так заходьте. - Ярослав кинув трубку і поставив телефона до кишені. В кімнату увійшла мати . - Ярчику ти як ,ну нащо ти туди було вступати у тебе престижна робота добі 28 років . Твій брат уже випустився в ти так і рвешся туди . Ти знову кинеш за пів року . - Мам не починай ти знаєш що це для роботи . І он дивись це яка дівчина у Назара ти до мене дивишся за ним гляди , в йому тільки скільки 16 . - Не заздри брату ти он з Мартою нещодавно розійшовся тепер ще щось. - Давай не цей ти щовечора наче сталкер дивишся на той будинок навпроти . Ще і зайву роботу робиш прибираючи його і платячи за нього. - Омельку іди подивись в що твій син виріс. - Та що Олено ми вже в університет запізнюємось . Тебе так скоро виженуть що ти запізнюєшся хоча є викладачем у юридичному. - Так припиніть цю беззмістовну розмову! - Сину не кричи на батьків. - В ви перестаньте сваритись я пішов до мене ні ногою я знаю як багато ви робите ,але відчепіться я дорослий чоловік мені 28 років. - Я вийшов із будинку і знову набрав начальника . - Кларку так мені далі стежити чи ти даєш мені інше завдання. Хоч сестра Насті мені і подруга слава богу мене не сильно впізнали, але все ж довго я не протримаю двадцяти річним юнаком. - Яре ти хоч один раз не будеш нарікати на свою роботу я твій друг ,але у мене не залізні нерви. Стеж далі, якось розберемось . Бо відстежити те що ти хочеш не так то і легко . Кидаю слухавку.
Катря
Ранок благословенний сьогодні відмінили першу пару . Я встала і побрела на кухню там зробила бутери . І йшла збиратись , та згадала про чорашню розпаковку там були щоденники,але мені треба іти тож взяла один з собою. Рідне тепле худі, Джинси, куртка , шапка і чобітки. Захворіти не дуже хочеться. Подзвонила Настя. - Альо шо хочеш? - Катрю ти можеш мене відпочити з пари ? - Ні це вже який раз на мене вже косо дивляться. Давай зустрінемось біля універу . - Я кинула слухавку і вибігла з дому. Якраз встигла. Зайняла місце і прийшов Ярослав сів зразу за мною. Зі дзвінком забігла Настя зайшов Омелян Васильович.....