Розділ 16 Спогади, що залишаться надовго

 Теріл і Шаль вийшли на вулицю та стояли біля чорного коня. 

-А як ви осідлаєте коня з пораненою ногою? 

 -Не переживайте, я відвезуля вас до вашого дому, а потім якось сам. 

 -Ні, спершу потрібно нормально перебинтувати вашу ногу. У вас є лікар? 

 -Так, у моєму маєтку. 

 -Тоді поїдемо спершу туди, а потім я якось сама до дому доберусь. 

 Вони сіли на коня й поїхали. Якщо чесно, нога сильно боліла й пекла, але Шаль це зробив спеціально. На прикладі пораненої Комореном ноги, він вирішив вивчити принцип вогняної магії й, схоже, у нього це вдається. Вагу він старався більше перекинути на праву ногу. 

 За ці три роки він сповна наситився маною Теріл й вчив ази темної магії. Знав він поки що мало, але старанно вчився. Допомагала йому Фанні, як виявилось вона послана нечистим, щоб забирати ману сестри й за допомогою цього виживати самій, по крайній мірі, вона сама так сказала. Трішки ознайомившись з темними силами йому відкрилась дорога до Фанні, тоді їй було всього 14, Шалю 18. Він був готовий на все, щоб зректись Коморена. 

 Його батько, будучи імператором, завоював багато земель створивши найбільшу імперію на континенті. В тому числі в його володіння попало і маленьке королівство Аєр. Коли селяни й король не захотіли підкорятись імператору, той використав магію стихій, попри угоду не порушену століттями, що всі стихії живуть в гармонії, окрім води, не вбиваючи одне одного. Вогняна імперія й так знищила свого суперника - водяну стихію. Це був диктатор - батько бувшого імператора, а його син не промах - знищив вщент королівство Аєр. Вижити змогли лише Шаль і Фінлен. Вогонь - найсильніший елемент, у ті роки навіть не пожалів про свій вчинок, лише нова імператриця спробувала дати якусь поміч братам, Шаль відмовився - він гордий, або як казав Фінлен - тупий, адже брат з радістю посів позицію в імператорській армії. За це Шаль його і не долюблював. Імператорська сім'я зробила стільки поганого для них, а брат з радістю погодився на їхні умови - принизився, показазав власну слабкість.

 Шалю було всього шість, коли він відчув найгірші роки свого життя. На холодній вулиці, разом із братом, він їв щурів, вдень крав їжу, коли брат клянчив гроші. Все дитинство він виривав шанс жити, він боровся за життя. Імператор… він просто жахлива людина, Шаль ненавидів його до морозу в кістках. А його син, Коморен ні в чому не кращий. В самому юному дитинстві вони грали у різні ігри, що там, звичайна дитячість. Але Шаль ніколи не вигравав, це не так важливо, він просто це запам'ятав. Й зараз програв, проте цього разу спеціально. 

 Через Коморена імператор таємно закинув людей, які схопили королеву - його маму. Коли брат був з батьком, Шаль власними очима бачив як її взяли в полон, а потім… Хлої Їль - сильна жінка, вона боролась до останнього, вона справедлива, вона добра, й найголовніше горда - її гордість погубила її ж саму. 

 Якби Шаль не винив всіх в гибелі королівства, хоч і був молодшим принцом й у любому випадку не мав би влади. Хлопець ненавидів імператора, імператрицю, наслідного принца, свого брата, проте себе він ненавидів найбільше. Він нічого не зміг зробити. Абсолютно нічого коли маму вбили, вона ще була такою молодою, ніхто так не заслуговував право на життя як вона. 

 Але зараз, наситившись вдосталь програшами й ненавистю, він піде на усе щоб помститися. 

 Лікаря не було в кабінеті. 

 -Де ж він? - питала Теріл, вона так переживає за нього, так ніхто й ніколи не переживав за Шаля. Лише його мама, коли була живою. - Нічого я і без нього зможу все зробити. - вона почала відкривати шкафчики, шукати ліки. - Ви, мабуть, думаєте, що я нічого не вмію, і що я взагалі можу зараз зробити... 

 -Я так зовсім не думаю. - Шаля дівчина вже давно посадила в крісло. Він стежив за нею очима. - Звідки ви це все знаєте? 

 -Я люблю читати. В мої руки не раз попадали трактати по медицині. Та й один з моїх братів - медик, часто в дитинстві, ввечері, любила слухати його розповіді. - нарешті Теріл знайшла все потрібне й приступила до головного. Обережно розмотала габардин. Під ним була чи то рана від меча, чи то від вогню. 

 -Не потрібно бинтувати, просто обезаразити. Я й сам можу. 

 -Не слід. Ви мені так допомогли, я сама справлюсь. Та й тут без бинтів не обійтись… - вона злегка за допомогою марлі, обережними рухами, почала промивати ногу. Було лоскотно. Шаль усміхнувся, рухи дівчини були впевненими й водночас ніжними. З неї би вийшла прекрасна лікарка. 

 Теріл підняла голову та подивилась на парубка, він посміхався. 

 -Чому ви посміхаєтесь? Якщо боляче, просто скажіть. 

 -Ні, все в порядку. - голубі очі були ніжними й такими… особливими. Шаль просто дивився на них декілька секунд, коли Теріл відвела погляд. 

 Руки дівчини потяглись до бинтів. 

 -Ні, не потрібно перебинтовувати! - парубок мав розглядати рану, а вона зараз хоче все спортити. 

 -Потрібно. 

 -Ні. 

 Голубі очі поглянули темно, власно. Парубок мав відвести погляд, але він дивився прямо їй в душу. Дівчина опустила руки, під цим поглядом ніхто не встоював. А зараз він не хоче відводити своїх очей. Хоча… Теріл була навіть не проти. В фіалках вона побачила ніжність, невільно посміхнулась. Шаль одразу відвів свій погляд. 

 Він зашарівся. Посмішка… Вона така ж сама як і… в мами. Це та сама посмішка, якою вона дивилась на нього перед сном в дитинстві. Як це можливо? Вперше, за довгий час він побачив таку щиру емоцію на обличчі людини. Не вільно Шаль віддався в усмішку Теріл. 

 -Гаразд, бинтуйте як ваша воля. 

 Дівчина взялась за роботу і невдовзі все було готово. 

 -Джон, коли я вільний? 

 -В суботу, завтра вечером… 

 -Завтра ввечері влаштуй зустріч з біловолоскою так, щоб про це не знала імператриця. В оранжереї лівого крила. 

 -Добре, Рен, але навіщо? 

 -Я виведу його на чисту воду.