28.

Якось, гортаючи стрічку на телефоні — після безсонної ночі — я натрапила на яскравий рекламний банер салону «Карамельний заєць». Масаж для пар, релакс, розкріпачення, гормональна рівновага… Я не одразу закрила сторінку. А потім подумала — а чому б і ні?

Щоб переконати себе остаточно, я вирішила запропонувати Максиму відвідати цей салон разом. Мовляв, це допоможе розслабитись, відчути тіло, може, й вагітність легше настане. Сказала, що десь читала — хоча, звісно, вигадала на ходу.

На мій подив, він не лише не заперечив, а й одразу забронював парну програму.

Для пар, лише для пар. Так і сказав.

І ми прийшли.

Салон виглядав надзвичайно: м’яке світло, приглушені аромати, тиха музика. Нам запропонували душ, потім — трав’яний напій дивного смарагдового кольору. Я зробила кілька ковтків, і вже за хвилину все навколо ніби розчинилось у затишних напівтемряві, в якій ледве жевріло червонувате світло з декоративних ламп.

Двоє дівчат — худенькі, з довгим розпущеним волоссям, у білих топах і легких спідницях — підійшли до нас. Без жодного слова почали рухатись у ритмі музики, що ледь чутно линула з-під стелі. Потім приєдналися до нас на широкому ліжку, торкаючись тіл лагідними рухами, вплітаючи руки в наші, наче танцювали з нашими плечима й животами.

Можливо, це була легка форма трансу. Можливо — сугестивний гіпноз. Але я справді відчула себе розкутою, як ніколи. Описати це словами було б безглуздо — їх просто не вистачить.

Коли ми виходили, Максим затримався в туалеті, а я пішла трохи вперед. І буквально в дверях зіштовхнулась з Арсеном.

Він встиг підхопити мене за плечі, щоб я не впала, й обережно притиснув до стіни, дивлячись просто в очі.

— Це ж ви?.. — сказав він.

Я не встигла відповісти — ззаду почувся крок Максима.

— Щось сталось? — його погляд був підозрілий.

— Та ні, — я поспішила відступити. — Я просто перечепилась, добре, що цей хлопець встиг зреагувати.

— А, ясно, — буркнув Максим.

Ми пішли далі, Арсен залишився стояти біля стіни. Я відчувала його погляд на собі — гарячий, обпалюючий, як докір. Я ж була з іншим.

Вийшовши з «Карамельного зайця», я ніби ненароком сказала Максиму, що варто б ще якось сходити. Але він тільки махнув рукою: мовляв, досить і разу.

Проте думка про те, що я можу знову зустріти там Арсена — хай навіть випадково — крутилась у моїй голові як нав’язлива пісня. І зрештою я наважилась.

+

Цього разу я прийшла сама.

Двері відчинились легко, мов автоматичні, й переді мною знову з’явився Арсен. Але все трапилось надто швидко — дівчина-адміністратор вибігла мені назустріч, ніби навмисно, і Арсан просто розчинився в коридорі.

Ми навіть не встигли перекинутись словами. Лише короткий обмін поглядами. Але цього було достатньо, аби все всередині мене стрепенулось.

— Дуже приємно знову бачити вас у нас, — привітно посміхнулась адміністраторка.

— Я б хотіла… — почала я, але потім збилась. Як це — прийти самій? Що питати? Як сформулювати?

Особливо зважаючи на те, що Арсен — той самий смаглявий хлопець із фітнес-клубу — зараз десь тут...

— Присідайте. Чай, кава? А може, сік? — її голос був теплий, навчений і абсолютно спокійний.

— Сік… Можна… Манговий, — сказала я, подумки сподіваючись, що скаже «немає» — і я зможу піти.

— Світлано, манговий сік, будь ласка, — звернулась вона до невидимої помічниці, натиснувши кнопку на планшеті.

Я опинилась на м’якому дивані, тримаючи в руках буклет. Він з’явився в моїх пальцях, здавалось, без мого відома.

На сторінках — стрункі дівчата, масажні масла, пастельні простирадла, тіні на стінах, обличчя клієнтів із задоволеними усмішками. Все це — ідеально вивірене для ефекту довіри.

— А ось ще, — вона подала мені товстий альбом — з текстами, описами процедур, бонусами.

— Дякую, — взяла я, мовчки.

— Ви цього разу самі? Без партнера? — обережно уточнила адміністраторка.

Я набрала повітря, щоб щось сказати, але вона одразу повела далі:

— На 35-й сторінці — опис нашої спеціальної процедури «Пробудження чуттєвості». Гляньте.

— Це… для жінок? — гортаючи, перепитала я.

— Так, і якщо ваш чоловік не схвалює чоловіків-масажистів, сеанс проводить дівчина. Але ефект — той самий. І навіть більше. Наші спеціалістки проходили навчання в Європі. Результат гарантовано.

— Розумію, — кивнула я.

Але насправді нічого не розуміла. Лише те, що Арсен був десь поруч. І що щось починалось — ще навіть не подихом, а відчуттям у грудях. Пульсом.