26

«А в Тал'Заар, кажуть, шао повинні ховати обличчя за вуаллю».

«Цариця Феодора від ревнощів перерізала горло своєму найулюбленішому шао, батьку спадкоємиці».

«Моя троюрідна тітка знає матір роду Ліан'Мар». 
В якусь мить Андрію здалось, наче в тому далекому царстві звичаї, імена, віра - все склеєне з якихось шматків. Наче одне поняття з одного світу, інше - з зовсім іншого.

Феодора - звучало по-візантійськи.
Матріархат, Ліан'Мар і «мати роду» - з всесвіту «Темного ельфа».
Звичай, що наложниці мають приховувати обличчя - мусульманський.
Хто ж так будує?!

Але звична денна втома скоро нагадала про себе, і він заснув.
З ранку ж думати про невідповідності не було коли.

В оранжереї, коли він допомагав шао Кемалю пересаджувати квіти, той оглянувся, чи нікого нема поряд, і прошепотів:
- Арієне... будь обережним. Дивно, що це питання не обговорили досі, але ж. Шенчжень має призначити хранителя кладки, а шлюб між вами не розірваний.

Андрій відвів погляд від жовтуватих квітів.
- Кайсін мені нічого не говорила. Сказала тільки, що тепер мій статус тільки трохи вищий за слуг, і звідси мені не піднятись.

Шао Кемаль теж зупинився.
- Коли Шенчжень тебе побив, всі подумали, що невдовзі ти помреш. Тебе вже викреслили з усіх розрахунків.

- Тут це легко робиться, - пробурчав Андрій. - Кінцівки рубають, бо саме відросте... люди теж... не треба, викинули, а що, яйце скинути простіше простого. Скинули, прогріли, з десятка вибрали одне-два. Надійний план!

Шао Кемаль припідняв брови від здивування.
- Ну а як же ще? Якщо запліднювати всі яйця і ростити всіх дітей, на землі місця не буде. Уяви, скільки вилупиться людей, скільки їм треба буде їжі... ніяких рослин і їстівних ящурів не вистачить!

Андрій задумався, тоді сказав:
- Але все одно, цей відбір яєць...

Шао Кемаль похитав головою.
- Ну, Арієне, в моїй рідній землі султан дозволяє виростити кілька старших, та після його смерті трон займає спадкоємець і мусить задушити братів. Хіба це добріше?

- Що?! В вас там закон Фатіха?
Андрій від шоку навіть впустив ножик, яким обрізав листя.

- Ти про це читав? Тоді, якщо знаєш,  чому тебе це так вражає? - не зрозумів шао Кемаль.

Андрій мовчав.
В книзі Сартагін про мандри континентом, яку він читав, розповідалось про створення Імперії, Рейкланд, Альмерію і ще якусь країну, назву якої він не запам'ятав. Але точно не про султанат.

Якийсь час вони мовчали. Тоді шао Кемаль повернувся до того, з чого розмова починалась.
- Ніхто не думав, що ти так довго протримаєшся... проте тепер...

Андрій знизав плечима.
- Ну, хоч розлучення тут існують? Я ж за спадкоємця не тримаюсь. Де треба, розпишусь!

Шао Кемаль зітхнув.
- Шлюб з шао королівського роду річ непроста.

- Головне, щоб не надумали мене вбити, - зітхнув Андрій. – А статус – що мені з нього. Дали б просто пожити в спокої!..

*

З часом про майбутню кладку говорили все частіше. Тоді й Іртай, відбираючи пахощі і трави на чай для прийому, сказав:
- Післязавтра його високість говоритиме з первосвященницею. Про тебе, Арієн. Шлюб...

Андрій фиркнув:
- Тільки тепер цим зайнялись, як смажений... кхм, ящір... дзьобом клюнув!

Іртай покрутив баночку з пахощами в руках.
- Були ж важливіші справи. А тепер... кладка... сім'я Байхен питає, хто хранителем буде. Рідні Юртана натякають, чи могла б династія пробачити йому гріх, забрати з Холодного палацу і оголосити офіційним чоловіком спадкоємця.

- Мамо-Ящірко, ще б Міксена сюди привезли! - вигукнув Андрій.

Іртай похитав головою.
- А ти думаєш, за ним сім'я не стоїть?

- Мені вже натякали, що деякі не бачили сенсу возитися з документами, сподівалися, що сам загину, - роздратовано сказав Андрій. - Нема людини, нема проблеми!

Іртай підняв голову.
- Я на тій зустрічі буду. Говоритиму на твою користь. Хочеш, буду просити Шенчженя, щоб підписав указ про розлучення і засватав тебе в хорошу сім'ю? - Іртай видихнув, помовчав, подумав... - Може, моєму старшому братові другим чоловіком? У нас в родині ображати шао не прийнято.

Андрій мовчки похитав головою. Ех, Іртай, ти вже одного разу допоміг!..