21

У вечір прийому він старанно тримався в тіні. Стояв за спиною Іртая, як і належить вірному помічнику. Але, коли слуги оголосили про прибуття імператора і спадкоємця, Андрію одразу стало не по собі.

Певно, це було пам'яттю тіла, яке він успадкував, але при появі імператора коліна наче самі собою підігнулись. Він схилився в церемоніальному поклоні відповідно до рангу, але якийсь спогад промайнув. Тронна зала. Коло найближчих родичів і радників династії. Високі, широкоплечі жінки в бойових обладунках, старші з косами, прикрашеними срібними кільцями по кількості перемог. Первосвященниця в жовтогарячому вбранні з драконами.
Звучний голос:
- Нині єднається доля принца Шенчженя і принца Арієна...

Він хитнув головою.

Обережно, залишаючись непомітним, кинув погляд на високу фігуру в золотистому ханьфу з темнішою на тон вишивкою. У імператора товста коса, прикрашена на кінці срібним метеликом, майже торкалась підлоги.
Глибокий, звучний голос звучав привітно.
- Нехай Мати-Ящірка благословить гідного молодшого з роду Шенлай.

Іртай склав руки в церемоніальному жесті.
- Цей молодший молиться Матері за володаря, який береже Імперію. Нехай Батько-Ящір продовжить дні повелителя і дарує зброю, міцнішої за яку немає в світі.

Імператор приязно посміхнувся. Але тоді помітив, хто стоїть біля Іртая, і його рука лягла на пояс, хоча на сімейні зустрічі всі з'являлися без зброї.
- Він?

- Всі кажуть, шао Арієн змінився, - байдужим тоном відповів спадкоємець, навіть не глянувши на Андрія. - Мені байдуже, змінився чи ні. Якщо Іртай взяв собі в помічники, за нього тепер відповідає він.

- Шао Арієн отримав покарання від богів, ми ж, люди, хіба можемо додати більше, ніж судили вони в своїй мудрості, - схиливши голову,  як правильний молодший, мовив Іртай.

І всі зайняли місця на низьких кушетках, тільки Андрій сів на пуфику в ногах кушетки Іртая.
Не слуга, але і не повноправний молодший у гаремі.

Безшумно зайшли слуги і поставили на столики таці з ласощами і чашками гарячих напоїв, від яких ішов пар.

Імператор першим взяв в руки чашку, вдихнув аромат, прикривши очі, зробив ковток і задоволено мовив:
- Прекрасно. Цікава композиція.

- Іртай знається на виборі трав, - похвалив спадкоємець.

І розмова неквапливо продовжилась про трави, відвари і запахи, спадкоємець згадав про каравани, які ходять через Віландські гори... Іртай доречно процитував вірш про красу гір - поки ніхто не згадав недавню війну і те, як в палац привезли Арієна.

Та все ж спадкоємець оглянувся на двері і, відставивши свою чашку на столик, мовив:
- Шанмей не квапиться.

- Я не дивуюсь. Мабуть, знов скаже, що справи затримали, - імператор задумливо розглядав візерунок на своїй чашці. - Хіба вперше.

- Це сімейний вечір, а він в нас - ящір-одинак... можливо, все ж варто запропонувати йому шао? - спадкоємець нахмурив брови. - З вірного роду, якому можна довіряти. Шкода, що в Іртая ще нема братів на виданні.

Імператор вимовив якийсь довгий титул, якого Андрій не зрозумів.
- Вони хочуть бачити свого сина в шлюбі з кимсь з імператорського роду. Навіть з Ар-Ланом.

- Саме це мене і насторожує, - хмикнув спадкоємець.

І тут слуга сповістив:
- Його високість принц Ар-Лан.

Двері безшумно відчинились.