19

Андрій повернувся в покої, якраз коли подали обід. Близнюки якраз ділили сирі ласощі. Андрій забрав свої тарілки з кашею і салатом, і мовчки вмостився їсти. На нього не звертали увагу, і він був тому радий. Після обіду прийшов слуга і сказав, що його і шао Кемаля хоче бачити шановна кайсін, щоб вибрати, якими квітами слід прикрасити зал під час прийому, і які добрива потрібні для саду, теплиці і оранжереї.

Андрій здивувався, для чого потрібен він, адже шао Кемаль тут давно і знає про рослини все. Але промовчав. Мабуть, його випробовують. Хочуть подивитися, наскільки він змінився.

До кайсін ішли доволі довго. Вона займала окремий невеликий будиночок, оточений садом каменів, з широкою кам'яною лежанкою, щоб грітися на сонці. За будиночком тягнулись довгі приміщення, схожі на склади.

При вході в будинок їх зустрів слуга, низько схилився в поклоні і провів до покоїв. В глибині просторої кімнати було підвищення, трохи схоже на подіум або сцену, але не таке високе, а на ньому – циновка, подушки і валики. Спираючись на них спиною, сиділа жінка, з доволі широкими плечима і міцними руками. Вільна сорочка і штани були прості по крою, на статус вказувало тільки розкішне шиття на комірі, рукавах і по низу штанів. І золота шпилька у волоссі, зібраному в простий вузол. Андрій відмітив мимоволі, що за весь час тут ще не бачив жінок в платтях чи спідницях.

- Шао Кемаль, вітаю, - мовила кайсін, трохи схиливши голову. - Чула, шао Арієн став вашим помічником?

- Шановний шао Арієн людина нового фаворита його високості. Але він справді багато часу проводить у мене, - спокійно відповів шао Кемаль.

- Он як.
Погляд у кайсін був чіпкий, пронизливий, як у людини, яка звикла все контролювати. - То значить, цей хлопчик більше не вважає нас брудними невірними, негідними взагалі топтати цю землю?

- Цей шао не пам'ятає того, що було до Холодного палацу, - Андрій схилив голову. - Ледь не помер в той день... а коли прийшов до тями, пам'ять була як чистий аркуш. Якби не шао Іртай...

Кайсін нахмурила брови.
- Я чула цю історію. Дивно. Що ж - сподіваюсь, ти розумієш, що роль помічника - єдине, на що ти можеш розраховувати. Найменша помилка - одразу полетиш вниз.

- Мені достатньо доглядати за садом і бути корисним шао Іртаю, - відповів Андрій. - Про титули і владу я не мрію.

Кайсін доволі довго не відповідала. Тиша була важкою, гнітючою. Нарешті жінка спитала:
- А якщо твій батько-король захоче повернути тебе додому?

Андрій мимоволі здригнувся.
- А ким я буду там? В Таміді цінують чистоту і безгрішність. Ніхто не повірить, що в гаремі я тільки доглядав за садом, а не інтригував і не...

- Хм. Шкода, що раніше ти не розумів, в яку яму себе загнав, маленька ящірко. А тепер вже пізно...

Далі ж розмова пішла про найбуденніші речі - добрива для рослин, ціни на тканини для декору і одягу, опалення в кімнаті, підбір миючих сумішей і ароматичних масел для купальні.
Андрій тільки мовчав і запам'ятовував.

Як тут ведеться дім, йому було навіть цікаво. А те, що в купальні тут не лише купалися, але й довго просто сиділи, грілись, розмовляли, пили теплі відвари - нагадувало посиденьки в сауні в попередньому житті.