Глава 8 Нічна пригода

Я прокинулася посеред ночі зі страшною спрагою. Щось подібне я відчувала коли ми з Іркою з'їли на ніч цілого оселедця. Я тоді зрозуміла отой вислів своєї бабуні " не їж на ніч гострого бо " згориш". Щось подібне я відчувала і нині. Мені страшено хотілося пити, і в туалет. При цьому я навіть не могла сказати чого я хочу більше. Та саме гірше було те, що я ніяк не могла прокинутися. Останнім часом такий стан став для мене звичайним явищем. 

Я чула як рипнули двері і хтось увійшов до кімнати. Я насторожилася і спробувала пригадати замикала я сьогодні двері чи ні. Напевно я забагато випила бо взагалі не могла пригадати того як закінчилася святкова вечеря і коли саме я прийшла до своєї кімнати. Все ж таки мені вдалося розплющити очі і я зрозуміла , що моя кімната це зовсім інша ;велика і простора , а я лежала на ліжку з балдахином прямо які в отих старих фільмах які колись подобалися мені. Крізь напівопущений балдахин я побачила чоловічу постать, що підійшла до мого ліжка. Я завмерла, хоча чомусь була впевнена в тому, що це саме той чоловік який мені постійно видавався з тих самих пір як я переступила поріг маєтку. Та коли мій нічний гість підійшов до ліжка і відкинув полог, в слабкому тремтінні свічки, що палала на нічному столику я побачила , що це був Мирча Ракоці. Хлопець посміхнувся і нічого не говорячи стягнув з мене покривало. Я хотіла було накинутися на нього і детально пояснити як слід вести себе з незнайомими дівчатами, та не змогла навіть поворохнутися. Мирча тим часом нахилився і поцілував мене. Його поцілунок був пристрасним і надто сміливим, якщо порівнювати з тим як цілував мене Денис - ніжно і ніби боячись. Цей же схоже не боявся. Він був надто впевненим в своїх діях. Його руки сковзнули по моєму тілу і опинилися під сорочкою. І в цей момент я зрозуміла , що він прийшов зовсім не для того щоб побажати мені спокійного сну. Хлопець, продовжуючи цілувати мене , ліг поряд. Мене розбирали самі суперечливі почуття. Я розуміла, що повинна відштовхнути його, та одночасно моє тіло прагнуло близькості з ним. Я ще ніколи не була з чоловіком тому для мене всі ці почуття були новими і незвіданими. Його пестощі і поцілунки ставили дедалі сміливіші і розпалювали в мені вогонь пристрасті. Якби я могла рухатися, то з радістю відповіла б йому на його пестощі, та моє тіло ніби було сковане таємничими чарами. І навіть якби я не хотіла, я всеодно нічого не могла б вдіяти. Хлопець тим часом навалився на мене всією своєю вагою. Мені забракувало повітря, а його, пестощі, які до цієї пори були сповнені ніжності враз стали надто наполегливими і жорсткими. І коли його руки спробували розвести мої ноги, я застогнала ( повірте, що зовсім не від пристрасті) і спробувала скинути з себе ланцюги сна якими було сковане моє тіло. Не те, щоб те вдалося мені повністю , але я все ж змогла трішки рухатися. І я спробувала відштовхнути його, але він не збирався здаватися, скоріше навпаки. Схоже, що мої спроби чинити опір лише підігріли його бажання. Однією рукою він стискав мої руки, а другою намагався полегшити свій шлях до забороненої насолоди. Я лише міцніше стисла ноги. Мене охопив дикий, панічний жах перед тим, що очікувало на мене. Колись моя бабуня казала, що якщо жінка не схоче то й чоловік не скоче, але схоже, що в моєму випадку це не діяло. Незрозуміло чим би це закінчилося б. Ну явно, що не на мою користь, та раптом сталося те чого мій нічний гість не міг передбачити. Мене врятував кіт. Так саме кіт. Той самий кіт який в першу ж ніч так мене налякав. Навіть гадки не маю як він опинився в моїй кімнаті, але це вже не мало значення. 

Він з шипінням накинувся на хлопця так, що той враз забув про своє  бажання на невзаємне кохання. Мирча облишив мене в спокої і спробував відірвати зі своєї спини тварину, яка зі всієї люті намагалася видерти йому очі. Та кіт не здавався. Він ще лютіше вчепився кігтями в його волосся. Хлопець з криком кинувся геть з моєї кімнати, ледь не перекинувши стілець, що слугував мені шафою. Двері з гуркотом зачинилися за ним і я подумала про те, що такий лемент мав би розбудити інших. Та ніхто не поспішав подивитися, що ж там відбувається. Чи то усі так міцно спали, чи їм просто було байдуже до мене - незрозуміло. Я спробувала встати з ліжка та марно. Сон все ще сковував моє тіло. Тоді я просто просунулася на край ліжка і впала на долівку, боляче вдарившись головою об нічний столик. Деякий час я так і лежала, намагаючись прийти до тями і зрозуміти був це сон, чи Мирча дійсно був в моїй кімнаті і намагався вчинити наді мною насилля. Я все ще відчувала на своєму тілі його крижані руки, і від цього мені було не по собі. Алкоголь моментально вивітрився з моєї голови. Не розумію як я могла так напитися коли знала, що Марина Аласі і не виключно , що і цей Ракоці звичайні авантюристи які навіщось заманили нас в маєток використавши фальшивий заповіт і вальшивих повірених. Ось тільки не розумію навіщо це їм? Одне діло якби я була дочкою мілліонера, та я звичайна офіціантка, чи як це модно зараз називати - бариста. Моя мати вже десять років живе за кордоном і в неї зовсім інша сім'я, а я її не цікавою хоча гроші і подарунки вона висилає регулярно. Мене ж виховала бабуня яка зараз живе в селі і єдине з її багатств це три корови і бик. Отже навряд чи справа в викупі. Моїх друзів також не можна назвати заможними. Тоді, що їм потрібно від нас? 

Я лежала на холодній долівці, витріщившись на стелю по якій наче розповзлася потворна тріщина. Я відчувала як тепла цівочка крові повільно стікає з рани на моїй потилиці по шиї. Відчуття вкрай неприємне.

Я примусила себе піднятися з підлоги і одягнувшись в теплий костюм вийшла з кімнати в темний коридор. Я негайно ж піду до Мирчі і буду вимагати пояснень. Я рішуче направилася до його кімнати яка знаходилася поряд з кімнатами Аласі і Дениса. Схоже, що пані Марина була впевнена, що цих декілька метрів стануть хлопцям на заваді, якщо їм захочеться нашої уваги чи навпаки. Як бачимо нахабному князеві це не завадило вдертися до моєї кімнати.