Розділ 35.1

Зала переговорів. До оголошення результатів конкурсу.

– То ж... одноголосно, перемогла учасниця під номером п'ять.  –  Підсумував Гарольд поглянувши на королівську пару.

–  І хто ж ховається під цим номером?  – Запитав кронпринц. Він дуже сподівався, що це буде Каміла, хоч з її характером вона могла й саботувати виконання завдання.

– Під номером п'ять... леді Ізабелла Лейвіц.

– Чудово!  – Не приховуючи своєї радості сказала королева.  – Від неї я меншого й не очікувала.

Королева Равенна була щиро задоволена подібним результатом. На її думку, ця дівчина найбільше підходила на роль королеви. Хоч вона й не була впевнена, що саме вона найбільше підходила комусь з її синів.

Королю ж ця дівчина була не настільки до вподоби, хоч він і бачив в ній чимало необхідних для королеви якостей.

– Ага, - буркнув принц Олівер, нахмурившись.

– Висловлюйся правильно, ти не простолюдин, а принц.  – зауважила королева, змірявши його суворим поглядом.

– Знаю.

Король та королева обмінялися короткими поглядами, але сварити сина далі не стали. Їх більше непокоїв вигляд Теодора.

– Тео, все гаразд?   – Запитав король.

– Принц відірвав погляд від списку ідей і повільно поклав його на стіл.

– Не впевнений, - задумливо відповів він.  – Не звертайте уваги. Продовжуйте.

– Добре. Продовжимо. – Кивнула Королева. – Гарольде, назви, будь ласка, імена тих, чиї ідеї увійшли до п'ятірки найкращих.

– Звісно. Ідея що посіла друге місце належить леді... Еліані, - розпорядник запнувся на цьому імені, бо не міг повірити, що така хороша ідея належить саме цій леді.

Власне, це здалося дивним для всіх.

В залі запанувала тиша.

– Це всім здається дивним?  – Запитав король.

– Так.

– Безсумнівно.

Всі учасники журі висловилися одноголосно. Леді Еліана уже встигла себе проявити, і те що вона до цього часу показала зовсім не вражало. Тому така гарна ідея просто не могла їй належати.

– Я думаю... - подав голос Теодор, - що перша ідея, яка стосувалася храму, насправді належить леді Камілі.

– Що?! - Здивовані були всі.

– Стривай, але мова йде не про ідею леді Ізабелли, а про ідею леді Еліани.

– Не знаю, що тут коїться, – Теодор на мить замовк, а потім твердо продовжив,  – але я впевнений майже на сто відсотків, що перша ідея все ж належить леді Камілі. 

– Чому ти так вважаєш, сину? - Запитав король.

– Тому що... ми говорили з нею про місце де я виріс... і саме на базі цього храму побудовано цей план. Більше ніхто з учасниць цього не знав.  Я не думаю, що це збіг. 

Знову запанувала тиша. 

Все було надто незрозуміло, аби можна було зробити якісь однозначні висновки.

Ідея леді Еліани їй не належала... так само як й ідея леді Ізабелли не належала їй...

Один лише Олівер думав зараз зовсім про інше. Він пильно розглядав брата, намагаючись збагнути, наскільки близькими стали Теодор і Каміла, якщо дівчина зробила такий крок. Вони не просто поговорили про минуле – після цього вона пішла до храму, де виріс Тео, аби дізнатися більше.

– Знайдіть ідею леді Каміли,  – наказала королева,  – необхідно порівняти.

Це  зайняло всього кілька хвилин. 

– План леді Каміли... зайняв останнє місце. Не знаю чи ви пам'ятаєте його суть. Якщо коротко, то ідея абсолютно банальна, звичайний бал для знаті. Більше того, планування бюджету та й взагалі всього заходу бажає кращого. Багато пропущених моментів і серйозних прорахунків.

– Ось це набагато більше схоже на леді Еліану,  – з усмішкою сказав принц Олівер. 

Навіть якби Каміла вирішила саботувати відбір, вона б до такого не опустилася.

– Виходить... план леді Ізабелли належить леді Камілі, а план леді Каміли належить леді Еліані... тоді кому ж належить план леді Еліани?

– Можливо Ізабеллі?

– Але навіщо такі складнощі? Чому леді Еліана просто не забрала план Каміли собі?

– В мене є краще запитання? Яким чином плани підмінили? 

– Здається в палаці є ті, хто допомагає саме сім'ї де Лафер. Спочатку махінації з артефактом правди, а тепер і це. Здається, час серйозно взятися за них.

– Я хотів би допомогти з розслідуванням, – рішуче сказав Теодор.

Король довго дивився на сина, а потім кивнув.

– Чому б і ні. Але не варто підіймати шум. Спочатку потрібно з’ясувати всі деталі.

– Звісно.

– Гарольде.

– Так, ваша величносте.

– Попередь леді Камілу про ситуацію, але без подробиць. Після офіційного оголошення ми пояснимо їй усе детальніше.