Обід уже пройшов, Емілія забрала мою сукню, аби належним чином її підготувати, а я все ніяк не могла закінчити читати цю зловісну брошуру. Чомусь коли мені говорила слово "Брошура", я думала, що там лише кілька сторінок... дві, може п'ять, але все виявилося набагато сумніше... ЦЯ БРОШУРКА містила понад п'ятдесят сторінок, і кожна з них була справжнім випробуванням для моїх нервів.
Спочатку все виглядало доволі адекватно, в ній було приблизно те, що я й очікувала: призначення відбору, його короткий опис, з наголошенням на тому, що важливо для майбутньої кронпринцеси і дружини принца.
Якщо коротко, то цей відбір має допомогти кронпринцу та іншим, хто слідкує за відбором, пізнати кожну з кандидаток і зробити свій вибір.
Тут не буде конкурсів талантів чи театральних виступів. Все дуже серйозно, сказано в брошурі. Але що саме буде відбуватися, виявилося не зовсім зрозумілим — випробування, етапи, підступні питання — все це залишалося загадкою. Єдине, що було відомо, так це те, що вони мають на меті розкрити всі сильні та слабкі сторони кожної кандидатки, а ТАКОЖ дати можливість кронпринцу ближче познайомитися з дівчатами, аби він міг не тільки головою, а й серцем вибрати хто ж саме йому підходить.
- Серйозно? Йому дозволять вибрати ту, що більше подобається, а не ту що має більший вплив та багатство? - Мені просто не вірилося, що таке взагалі можливо. Та взяти ту ж Ізабеллу Лейвіц, подругу Еліани... Її сім'я настільки багата, що може купити з половину країни, якщо захоче. І він не зробить все можливе, аби урвати місце кронпринцеси для своєї доньки? Не вірю.
- Нехай... читаємо далі.
А далі йшов цілий величезний список того, що не можна робити... і ще більший того, що не рекомендується. Більшість пунктів були доволі передбачувані, абсолютно звичайні, такі як:
"Заборонено заподіювати фізичну шкоду будь-кому в палаці. Покарання - затримання поки йде розслідування, а далі суд. Дивлячись від тяжкості злочину - покаранням буду або штраф, або позбавлення волі. А за заподіювання шкоди королівській родині - страта."
"Заборонено порушувати дрескод." - Власне це радше стосувалося нової, дещо екстравагантної моди на штани для жінок.
"Заборонено запізнюватися без поважної причини."
Більшість заборон були просто прив'язані до безпеки та звісно, етикету... але деякі змусили мене впасти в ступор.
"Заборонено втрачати свідомість аби проїхатися на руках у принца. Примітка 1: Вас буде нести слуга, а не принц. Примітка 2: Вас буде нести слуга, навіть якщо ви наодинці з принцом. Примітка 3. Так, принц благородний, але він все одно не буде нести вас на руках."
"Заборонено проливати/прокидати на принца будь-що. Примітка 1: Ні, вам не буде дозволено його повитирати. Примітка 2: Ні, принц не буде при вас знімати одяг, навіть якщо буде мокрий з голови до п'ят. Примітка 3: Може бути розцінено як спроба заподіяти фізичну шкоду. Дивись Пункт 1.1"
"Заборонено піклуватися про принца без дозволу. Примітка 1: Принц сам може взяти виделку, серветку, чи будь-що інше, що йому потрібно. Примітка 2: Принц сам може поправити свій одяг. Якщо ні, для цього є слуги. Обов'язково кликати у разі необхідності!"
І таких пунктів там було чимало. Читаючи це я ніяк не могла зрозуміти, це вони так жартують... чи все серйозно?
А якщо серйозно?
Чомусь в голові одразу з'явився образ принца Олівера і як дівчина то впаде йому під ноги втративши свідомість, бо хоче на ручках покататися, то проллє щось, бо ніяк не може стримати свої бажання і їй так і норовить помацати його високість.
Невже так ще хтось робить? Відповіді у мене на це запитання не було. Не бачила, щоб так хтось робив, та й сама таким не займалася, тому не знала правда це чині.
Закінчила я читати майже коли було вже час іти на вечерю. Чому так довго? Та тому, що я мусила хоч трохи робити перерви. Інакше голова б закипіла. Хоч їй і так не солодко прийшлося. А попереду на мене чекало не менш важке випробування - вечеря з дворянками. Хоча ні... ще важче, бо ці дворянки були не просто дворянками, а НАРЕЧЕНИМИ, і не будь-кого, а САМОГО кронпринца. І битва нас чекала не на життя, а на смерть.