Розділ 3.2

На цьому моя сумна історія була завершена, але нам ще обов'язково треба було обговорити як же його відвадити аби він забув про мене раз і назавжди.

Ебі запропонувала доволі дієвий варіант, та він мені зовсім не підходив.

- Думаю, є один чудовий метод відвадити чоловіка. Це ненавидять всі чоловіки.

- І який? - Я звісно теж знала кілька дієвих методів, але було цікаво, що ж придумала Ебі.

- Тобі лише варто розпочати вішатися на нього.

- Що?! - Моєму обуренню не було меж.

- А що? Ну згадай, хоч одного хлопця, хоч одного чоловіка, якому подобається коли дівчина липне як п'явка.

- Та річ не у тому. Метод може й хороший, але за що ти так зі мною? - Я надулася як мала дитина.

"Щоб я? Та почала вішатися на нього? Не дочекається!"

Ебі на мої слова лише розсміялася.

- Не сердься, метод і справді хороший. Можеш використати його якщо все інше не допоможе.

- Ні. Точно ні. Ні в якому разі, - я захитала головою з усіх сил підтверджуючи свої слова.

Серед інших варіантів запропонованих Ебі були: уникати та ігнорувати його - не надто великий шанс, що подіє; завжди відповідати не до речі, або із сарказмом - можливо набридне; спробувати залучити третього.

І якщо перші варіанти хоч мали право на існування та зовсім не могли гарантувати результат, а от третій варіант, мені сподобався.

- А це цікава ідея... залучити ще когось, хто міг би його від мене відвадити.

- Це звісно так, але мало хто наважиться йти наперекір принцу.

- Таак... твоя правда, - і я розповіла їй, що сталося після того, як вона покинула свято в честь дня народження принца.

- А як щодо брата кронпринца? Він теж принц, йому має вистачити сміливості протистояти брату. До того ж він тобі подобається.

- Хм..., - я дещо зашарілася загадуючи про нього. У мене в пам'яті ніби викарбувався його погляд. - А те що він його брат навпаки не стане проблемою?

- Дивлячись наскільки принц Олівер серйозний стосовно тебе.

- Серйозний? Він? Не сміши мене.

- Можливо і так... але все змінюється з часом. А якщо саме тебе він вибере на роль своєї дружини?

- Не може бути. Та поки він подорослішає, вічність пройде.

- Можливо ти права, - Ебігейл хоч погодилася зі мною, та було очевидно, що вона залишилася при своїй думці. Що ж час покаже.

- То... думає мені варто попросити його про допомогу?

- Думаєш погодиться?

- Не знаю... Ми ж ледве знайомі... Тим більше це відбір його брата. Це може бути занадто...

- Ну дивись, все залежить наскільки сильно ти не хочеш виходити заміж за принца Олівера.

- Та яке заміж... я йому так, для забави потрібна.

- Якщо лише для забави, то думаю він справді може відступити якщо побачить що між тобою та Теодором є щось серйозне. Але якщо він ставиться до тебе серйозно... то подібне може його лише спонукати діяти. Вирішувати тобі.

- Дякую, - буркнула у відповідь. - Я так і не знаю, що мені з цим всім робити.

- Хочеш мою пораду?

- Дуже.

- Поспостерігай.

- За чим... чи за ким?

- За кронпринцом Олівером і за принцом Теодором. Думаю, що тобі варто познайомитися з обома трохи ближче аби зрозуміти, що робити далі. Як-не-як поки що це все лише твої здогадки. Можливо ти подобаєшся одному з них, або обом, або нікому. Можливо в майбутньому їхні почуття зміняться і твої теж. Просто не спіши.

- Не спішити..., - порада справді була хороша. І хоч мені категорично не подобався принц Олівер і я точно не хотіла ставати його дружиною... але спішити все одно не варто... можна втрапити в халепу.

- Так, і хто знає, можливо і в тебе буде не один, а аж два принци.

- Що? - Сама думка про це змусила мене червоніти. - Ні... це навряд.

- Чому?

- Ну просто... Я так не зможу... Я, якщо чесно, хоч і рада за тебе, і бачу як твої чоловіки на тебе дивляться... але зовсім не уявляю як це... бути з двома.

- Як? Хм... Просто прекрасно, - від її мрійливого голосу я почервоніла ще дужче уявляючи собі те, що не треба.

Я мала уявлення про те, що відбувається між жінкою та чоловіком за закритими дверима спальні. Нам і в академії дещо розповідали... та і любовні романи я завжди дуже любила. Та ситуація Ебі все одно викликала у мене збентеження.

- Перестань...

- Що?

- Нічого... Я на відміну від декого ще незаміжня, мені взагалі про таке не варто думати, - і справді не варто, бо інтерес розпалює мене все більше і більше... І хоч зараз не має суворої заборони щодо стосунків до шлюбу, та все ж дворянок за таке засуджували, звісно якщо хтось про це дізнавався. Можливо колись до цього не буде нікому діла, та поки що є як є.