Розділ 23. Таємниці минулого

– Ярославо, я помітив, що ви дуже зблизилися з Раяною, – почав розмову професор Фієр, коли ми зустрілися в академічному парку та пішли охайною доріжкою до фонтанчика, що нагодував пелюстки троянд. Тут було досить людно, тож, я почувалася в безпеці. До того ж професор й сам викликався мене захищати. Ще б знати від чого чи від кого.

– Ну так, ми дійсно подружилися. Щось не так? – здивувалася я.

– Мене дивує, що ти не боїшся... – професор зробив паузу та обережно додав, перейшовши на шепіт, – спілкування з представницею роду Чорних драконів

– Є привід боятися? – перепитала я.

– Ти ж знаєш хто вона? І тобі відомо, що саме Чорних драконів звинувачують у знищенні твого роду... – він замовк та зупинився посеред доріжки, зазирнув мені у вічі.

– Так, я про це чула, – зітхнула та відвела погляд, бо почувалася геть ніяково. – Про це говорять всі, кому не ліньки. Тільки я досі не знайшла підтвердження... Та і моя бабуся продовжувала жити в Палаці, коли керував Емер.

– Це справді так. Їхнє правління багато хто називає жорстоким, хоча я назвав би його справедливим.

– Ви покликали мене поговорити про справедливість?

– Ні-ні. Я хотів дещо розповісти. Це стосується тебе, точніше твоїх пращурів. А тут ще вийшла ця стаття в газеті…

– Яка стаття? – напружилася я, пригадуючи інтерв’ю з Талією. Невже його опублікували?

– Стаття про тебе. І результати чергового тижня відбору. Здається, учасниці дійшли до фіналу… Давай-но присядемо тут, – він вказав рукою на лавку під широкою кроною незвичайного дерева, що мало довге зелене-буре листя. Він дістав з кишені своєї мантії складений вчетверо листок з газети та протягнув мені.

– «Загадка зниклої нареченої, або хто стане фавориткою Тайпана Тринадцятого?» – значилося у заголовку. Я занурилася у читання:

– «…Сьогодні ми хотіли б присвяти статтю учасниці змагань за серце нашого принца, яка покинула відбір першою, точніше, дівчина зникла за загадкових обставин у Примарному лабіринті. І хоч Саламандру вдалося розшукати, на конкурс наречених вона не повернулася. То хто ж така Ярослава й чи справді вона правнучка Оріона та остання з роду Вогненних Саламандр? Наша спеціальна кореспондентка Талія взяла інтерв’ю у дівчини та дізналася багато цікавого.

За словами Ярослави, вона провела вісімнадцять років поза межами Фаерії й донедавна не знала нічого про своє високе походження та родичів-імператорів. Бабуся тримала це в таємниці, адже не розраховувала на її повернення до рідної землі. Наші джерела в Палаці кажуть про те, що всі ці роки її місцеперебування було відомо, й на її повернення чекали.

Попри те, що дівчина й сама не раз говорила про своє небажання брати участь у відборі наречених, вона мала всі шанси на перемогу, адже в перший день встигла завоювати прихильність Тайпана. Але він не наполіг на її поверненні після того, як Примарний лабіринт заблокував дівчині шлях до Палацу.

Додатковий цього року офіційний тиждень відбору знову завершився на користь Магди, представниці роду Анаконди. Друге місце обіймає Віоліна, а третє посіла Йоханна. На цьому тижні відбір покинуло одразу дві дівчини. Загалом за серце імператора продовжує боротьбу п’ять претенденток, які пройшли до закритої частини відбору…

Нам не вдалося отримати коментар від принца, адже Його Високість не поспішає висловлювати свою прихильність до дівчат. Сподіваємося, що напередодні зимових свят ми вже зможемо вітати переможницю, яка протягом наступного року супроводжуватиме Тайпана та, можливо, обійме омріяний титул Імператриці Фаерії.

Можливо, нею стане Магда? Хочемо нагадати нашим читачам, що рід Анаконди в імперії давно є опозиційним та мріє про посаду головнокомандувачів та трон. П’ятдесят років тому вони поступилися владі Чорним драконам, й, можливо, саме вони причетні до того, що рід Вогненної Саламандри покинув імперію?

Тепер ми стали свідками того, що Саламандра вилетіла з відбору, а в лідерах опинилася Анаконда. Чи не опинимося ми на порозі нової сутички?

Ми продовжимо спостерігати за розвитком подій й першими проінформуємо вас про результати імператорського відбору наречених...»

– Анаконди й справді боролися за престол разом з Чорними Драконами? – запитала я, повернувши газету Фієру.

– Так, Ярославо. Мені відомо про те, що між Чорними драконами та Анакондами був конфлікт. І мало того – Оріона могли вбити за наказом Ліара, який тоді чинив тиск на нього та весь клан драконів. Про це не пишуть в книгах, та не кажуть вголос. Анаконд дійсно бояться в імперії…

– Навіть Полози?

– Думаю, й вони теж. Саме тому на відбір запросили Магду. Вона єдина, кому цього року виповнився двадцять один рік. Вона ровесниця Тайпана. Але офіційно, їй теж вісімнадцять, як й решті дівчат.

– І вона в лідерах... Виходить, результати відбору підтасовані? Вона не справжній переможець? – здогадалася я.

– Маю припущення, що це правда, Ярославо. На жаль, вплив батька Магди, Ірріса, залишається потужним. Імператор Борислав не хоче війни та чергового протистояння. А через одруження представників двох родів, Анаконди отримають місце при владі... Це може принести імперії користь…