Перстень із секретом

#казкидляЗлати 
Казка «Наречений для Попелюшки» 
Частина п'ята (заключна) « Перстень із Секретом» 

- Хрещена Фея, Хрещена Фея...Допоможи мені... – шепотіла Попелюшка, лежачи на холодній землі. - Я не справилась...у мене нічого не вийшло...- сльози горохом падали по її щоках. 
- Я поруч. – Ніжно прошепотіла Фея. Сіла біля Попелюшки і поклала її голову собі на коліна. 
- Я використала всі знання, яких ти мене навчила і він все одно пішов...Мені так боляче не було ніколи в житті...кожна клітиночка мого тіла розривається від болю і відчаю...що мені робити? 
- Плач...- тихо відповіла Фея, - і сльози оживлять тебе, як роса оживляє землю. Дозволь, болю і відчаю вийти з твого тіла через сльози. 
Довго ридала Попелюшка, а Фея гладила ніжно її по спині. Вона не могла нічим допомогти. Коли ридання закінчились, Фея мовила: 
- Тепер ти маєш зробити вибір. Ти або продовжиш боротись за Музиканта і втратиш всю свою силу, або направиш ту силу яка в тебе залишилась на зцілення себе. Що ти вибираєш? 
- Я ВИБИРАЮ ЗЦІЛЕННЯ СЕБЕ. – Впевнено відповіла Попелюшка. 
- Оскільки, ти зробила свій ВИБІР, тепер я маю право тобі дещо показати. Сама я не справлюсь, мені потрібна допомога Трьох Архангелів. Чи Дозволяєш ти покликати їх на допомогу? 
- Дозволяю. 
- Я Призиваю на допомогу Архангела Михаїла! – покликала голосно Фея першого Архангела. - Я Призиваю на допомогу Архангела Гавриїла! – покликала другого Архангела. – Я Призиваю на допомогу Архангела Метатрона! – покликала третього Архангела Фея. І біля Попелюшки появились три дуже красивих, одітих в золоті одежі Архангели. Вони з великою Любов'ю допомогли їй піднятись із землі і ніжно тримали її попід руки. У Попелюшки не було сил стояти самій. Фея правою рукою поправила свої блискучі каштанові локони, три рази плеснула в долоні і появилось велике срібне Дзеркало. – Подивись! Ось що зробила з тебе «любов» до Музиканта. – І Попелюшка здригнулась від жаху коли Побачила себе. Вона побачила виснажену, втомлену жінку. З опущеними кістлявими плечима, розслоєними нігтями на руках, посіченим тьмяним волоссям. Обличчя було біле ,як крейда із синіми від сліз, кругами під очима. Але найстрашнішими були очі: вони були пусті і відображали смертельний холод, життя в них закінчилось... 
- Подивись! Ось ,ЩО ти називала Любов'ю . – Мовила Фея. -ЛЮБОВ ДАЄ ЖИТТЯ, а не забирає його! Хіба так виглядає людина, яка Любить? 
- Ні, не так...- тихо прошепотіла Попелюшка. 
- Ти попала під вплив чорних чарів, з тебе випили твою силу, молодість і красу. Але ТИ МОЖЕШ СОБІ ВСЕ ПОВЕРНУТИ. 
- Як це я можу зробити? 
Фея ще три рази плеснула в долоні і появилась книга. Назва була незвичною. Патрісія Пфістер «Крайон. Велика книга медитацій». 
- Зараз тобі допоможе Медитація 18. Це буде перший крок до твого зцілення. Тобі ще пощастило, що ти не вагітна. В іншому випадку дану медитацію ти б могла зробити тільки через 40 днів після народження дитини. Попереду цілий рік інтенсивної роботи, щоб в тебе виросли нові «крила». Ти готова? 
-ТАК. – Впевнено мовила Попелюшка. 

Пройшов рік. 
Вся галявина була наповнена музикою і веселим сміхом. Попелюшка Перший раз за останній рік танцювала. Піднявши руки до Неба, босими ногами ступаючи по Землі вона голосно співала  хіт групи Mozgi «Любов». 
- Вона СПРАВИЛАСЬ! – Мовив один із Архангелів. 
- МИ СПРАВИЛИСЬ! – Відповіла Фея. 
- Попелюшко! – Покликала Фея. – Підійди! Я хочу тебе з деким познайомити. 
- З ким? – з цікавістю запитала дівчина.
- Зараз побачиш. 
І тут на горизонті появилась золота карета запряжена шістьма білими кіньми. З неї вийшла дуже красива, з довгим чорним волоссям ,одягнута у відомих заморських кутюр'є жінка.   
- Знайомся, - заговорила Фея, - це Магістр з Магії Проявленого світу. Саме вона продовжить твоє навчання. А я з тобою прощаюсь. - І Фея міцно-міцно обняла Попелюшку і розчинилась в рожевій хмаринці. 
- Ну що , ти готова продовжити навчання? - запитала Магістр.
- Готова! – весело відповіла Попелюшка.
- А якого розміру туфельки ти носиш? 
- Тридцять сьомого. – засміялась Попелюшка, і подивилась на свої босі ноги. 
- Нове життя починається з нового взуття. - Серйозно констатувала Магістр і подарувала Попелюшці новенькі заморські туфельки.
- Якраз мій розмір. - Весело сказала Попелюшка і сіла в золоту карету.

Пройшов рік.
На столі  лежали чотири красивих перстні .   І біля кожного була маленька відкритка з пропозицією вийти заміж.
- Так який перстень ти вибрала? – запитала Магістр.
- Я вирішила залишити собі всі чотири.- З хитрим блиском в очах відповіла Попелюшка. І по черзі поклала в свою модну заморську сумочку три золотих перстні. Один з рубіном, інший з сапфіром, і третій з смарагдом. 
– Сьогодні ж у мене День Архангела.- Продовжила Попелюшка . - А оскільки Архангелів у мене три, тому я залишу собі всі ці перстні, як згадку про їхню допомогу. - І вона взяла в ліву руку  перстень із білого золота.
- Ти вибрала  цей перстень? – здивувалась  Магістр.
- Так, саме його! Мені подарував його Майстер. – Сказала Попелюшка і поправила правою рукою блискучі каштанові локони стоячи перед Великим Срібним Дзеркалом у стильному платті і новеньких туфельках. 
-  Я тобі зараз дещо покажу. - І підійшла блище до вікна.  Магістр побачила красивий перстень, овальної форми на якому була вибита бджілка, яка запиляє квітку. І тут Попелюшка натиснула на маленьку кнопочку і перстень відкрився. Стінки були покриті червоним золотом з геометричним узором,  а в середині був діамант у вигляді сердечка. А навколо діаманта був надпис : "люблю тебе". 

Вона наділа перстень собі на пальчик і багато маленьких сонячних зайчиків забігало по кімнаті.

Кінець ;)