Наречена за примусом

3.1

Але все виявляється не так просто!

   Вранці я підстрибую на ліжку від наполегливого дзвінка у двері.

   Відразу ж перед очима постають картини вчорашнього моторошного викрадення!

   А раптом це знову ці амбали? Та вони зараз двері винесуть!

   Ну,  не потягне ж він мене прямо з ліжка в РАГс?

   Роздумую, навіть і не намагаючись причесатися і привести себе до ладу.

   Тільки бризкаю трохи води з крана в обличчя.

   Дзвінок стає все наполегливішим.

   Видивляюся у вікно, з жахом помічаючи там кілька величезних позашляховиків!

   І гадати не треба, звідки вони тут!

   У нашому дворику навіть найпростіша машина – рідкість. Район небагатий. Від слова зовсім!

   Чорт!

   Стискаю зуби, розуміючи, що від мене так просто не відстануть.

   Беру до рук телефон.

   Я одразу ж зателефоную до поліції, якщо вони не підуть!

   – Що ви роби…

   Так і завмираю з відкритим ротом, відчиняючи двері.

   Тому що…

   Ні, на мене не націлено дуло пістолета!

   Тут просто величезний букет розкішних троянд!

   Такий, що закриває весь отвір! Та він навіть у двері не влізе!

   – Ви помилились квартирою!

   Швидко випалюю, зачиняючи двері.

   Але не тут-то було!

   У отвір відразу впирається нога в ідеально начищених туфлях.

   – Олександр Демидович вам надіслав подарунок.

   Повідомляють мені таким голосом, яким, мабуть, повинні повідомляти про смертний вирок.

   - Дякую. Мені не потрібно від нього жодних подарунків.

   Знову намагаюся зачинити двері, але безуспішно!

   - Ви не зрозуміли. Від подарунків мого боса не відмовляються.

   Цей нереальний букет таки пролазить у стулку моїх дверей. Мені доводиться відійти убік. Ну, троянд, таки, шкода. А за ним тепер вимальовується ще один величезний амбал. Він теж, між іншим, ледве-ледве поміщається в мої двері.

   Для цього йому доводиться нахилитися та стиснутись. І це лише щоб пройти боком!

   – Що… Що вам від мене треба?

   Я відступаю. Мені знову стає моторошно!

   І навіть величезний нереально гарний букет не виправляє ситуацію!

   Цей громила заповнює собою всю мою квартиру!

   – Мені? Нічого. Я передаю вам комплімент від Олександра Арбатова! Насолоджуйтесь! Хорошого дня вам, Дано!

   Він гаркає так, що в мене починають тремтіти стіни. І дзвеніти посуд на полицях у шафці.

   Всовує мені в руки цей букет, який я утримую насилу. Та що там! Я мало не падаю, бо він тягне мене вниз своєю вагою!

   І… Іде.

   Добре хоч, не зірвавши двері з петель, випадково зачепивши плечем!

   – Оххххх…

   Я спускаюся на диван.

   Руки тремтять.

   Я вже встигла. Такого собі вигадувати, що все життя за секунди перед очима промайнуло!

   А тут… Троянди!

   Але яким способом!

   Цей мільярдер вочевидь ненормальний!

   Це він що? Тож вразити мене вирішив?

   Тільки от чого б?

   І тим більше після вчорашнього!

   Ось це вже було враження! У страшному сні не уявити!

   Зітхнувши, я все ж таки підводжуся з дивана. Розставляю шалено красиві троянди у вази та відра. Тепер моя квартира стає майже квітковим магазином!

   Ах, якби до такої краси ще й не долучався цей Арбатов із хворою головою!

________________

Дорогі друзі!!!

Сьогодні діє знижка на мій роман " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ ДИКУНА"!!!

Також у нас сьогодні у романі "МОЯ НА СПІР" йде повним ходом марафончик!!!

НЕ ПРОПУСТІТЬ!!!

А хто ще не в курсі, то головний герой книги " МОЯ НА СПІР" виявиться сином головного героя " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ ДИКУНА"!  Але тсссссс.... Це секрет!!!

Запрошую усіх вас!!!

Книга. "Спадкоємець для Дикуна" читати онлайн

Анотація до книги "Спадкоємець для Дикуна"

- Далеко думала втекти, красуня? Чорні очі пропалюють наскрізь. Серце завмирає, пропускаючи удар. Проводить по шиї, притискаючи жилку, що відчайдушно забилась. Мечусь поглядом у пошуках виходу, але з жахом розумію, що його немає. Алмаз? Подивимося, чи станеш ти алмазом у моїй особистій колекції! – Це… Це нечесно! Неправильно! Задихаюсь і тремчу під його руками. - Ти належиш мені. Повністю. Вже двічі. Жаль тільки, на тобі занадто багато одягу. Я вважав би за краще, щоб ти була тільки в одних подарункових стрічках. — Але ми це виправимо. Роздягайся!

Книга. "Моя на спір" читати онлайн

Анотація до книги "Моя на спір"

Я покохала його так, як кохають раз і на все життя.
Я віддала йому все. Свої почуття. свою невинність.
Відмовилась від блискучого майбутнього. Від власної сім"ї!!!
Але... Для нього це була лише гра! Він просто був зі мною на спір!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше