Арбатов
Цього ж дня
-Так!
Рявкаю в трубку, але потім змушую себе заспокоїтися.
Найбільший розпал переговорів. Важливих. Від них залежить, чи вийду я на новий виток успіху і потраплю до десятки найуспішніших бізнесменів!
- Привіт, Олександре.
Як на зло повільно і ліниво тягне дід.
Він уже здає. Але від цього став просто нестерпним!
По двадцять разів на день мене смикає! І все по якійсь дурниці!
Впевнений, що мізки у нього працюють як треба. І він чудово розуміє, що в мене кожна хвилина на вагу золота!
Він просто капризний. Виводить мене з себе!
- Так, діду. Я зараз на важливих переговорах. Дуже важливих. Якщо щось термінове, то кажи, будь ласка, швидко.
– Ну, якщо ти так поспішаєш… Швидко не вийде. Тим більше, телефоном. Я хочу, щоби ти до мене заїхав. Якнайшвидше, Олександр.
– Добре, – зітхаю.
Ні, він стає зовсім нестерпним!
- Буду ввечері.
– Ні, Сашко. Увечері пізно. Мені потрібно швидше! Максимум в обід. А краще просто зараз!
Ось навіщо я йому знадобився, га?
Терміново хоче поговорити про свої орхідеї, які останніми місяцями почав розводити?
Минулого тижня я покинув усе і помчав через все місто, як пригорілий.
Думав, і справді щось термінове! Може, йому стало погано!
Угоду на сотні мільйонів зірвав!
А виявилося, що йому просто здається, що на один із цих проклятих горщиків погано падає світло.
І йому захотілося порадитись. Щоб я глянув своїм гострим оком. Я з ним з розуму так скоро зійду!
- В обід, діду. Постараюся вирватися. У мене зараз питання майбутнього бізнесу вирішується!
- Олександр.Так і я не про погоду з тобою хочу поговорити! Саме про цей самий бізнес!
Чорт.
Стискаю кулаки. Хочеться з усього розмаху зарядити об стіл чи стіну!
Чортів маніпулятор!
Цей бізнес колись розпочинав дід.
Але що було записано? Маленька фірма, яка робила меблі та ремонти!
А зараз? Зараз я розширив усе до світових висот!
Дурень. Просто включився до його бізнесу. Точніше, став біля керма, коли фірмочка діда вже розвалювалася. Він мені просто його віддав, бо на нього чекав повний крах.
І що?
Я набрав божевільні оберти!
Але все так і записано на діда. Досі.
Тоді мені не до папірців було! Треба було пахати!
А потім дід почав випендрюватися! Мовляв, це весь його бізнес, а я просто директор! Чорт його бий!
- Добре, діду.
Майже гарчу в трубку.
- Я заїду в обід. Але май на увазі. У мене всього кілька хвилин буде. Тож коротко й у справі. Інакше бізнесу не залишиться.
- У справі, дорогий. Коли я не в справі? Не переживай. Вкладемося в твої хвилини! До речі. Ти завжди такий швидкий? У всьому, га?
Так. Йому ще й жарти жартувати хочеться!
Скидаю дзвінок і повертаюся до переговорної, лаючись крізь стиснуті зуби!
_______________
Дорогі друзі!!! Обов"язково постараюсь сьогодні дати ще!!!
Хочете?
Чекаєте?
Як вам милий дідусь Олександра?
В нас просто шалена гроза! Тож буду старатись викласти ще продорчку, але нежливі неполадки зі зв"язком!
Люблю вас! Ви-найкращі!!! Ви просто неймовірно мене надихаєте!!! Дякую всім за підтримку нової історії! А тих, хто ще не постави лайк ( зірочку) ну дуууууже прошу це зробити! Навіть не уявляєте, як багато це означає для автора! А для вас просто секунда!
Не прощаємось!