Наречена за примусом

1.4

- Щоооооо? Ви з глузду з'їхали?
   Весь страх здуває, мов вітром.
  - Це що? Якийсь ідіотський жарт? Хтось із одногрупників постарався? Тут десь камери?
   - Я що? Схожий на жартівника?
   Ой ні. Він не схожий. Ні краплі!
   Особливо коли його чорні очі так спалахують. Небезпечно. Наче лезо ножа!
   - Ти станеш моєю дружиною. Думаю, за тиждень. Хоча… Над тобою ще треба працювати! Швидше за все, знадобиться більше часу. Ти мене засмучуєш, Дано. Але нічого. Прийде працювати в терміновому режимі!
   – Ні. Ви точно божевільний! Ви ж мене зовсім не знаєте! І що ви? Правда? Отак викрали мене, щоб зробити свою ідіотську, безглузду пропозицію? Навіть якщо ви хочете і справді одружитися. Так. На майбутнє. Вам порада. Пропозиції роблять не так! Для цього нікого не викрадають!
   Не кажучи вже про те, що не лякають так. До смерті!
   - Не хвилюйся.
   Він усміхається, знову окидаючи мене поглядом з ніг до голови.
   Засовує руки в кишені штанів.
   – Пропозицію я зроблю тобі красиво. Офіційно. При людях. З каблучкою. А поки я просто повідомляю тебе.
   - Ви божевільний? Якщо ні, то ваш жарт затягнувся, і він зовсім не смішний!
   – Дана.
   Він зітхає.
   – Я чиню з тобою дуже щедро. Міг би замкнути у своєму будинку і ти б не вийшла звідси до самого весілля. А так я даю тобі час звикнути до цієї думки.
   - Та хто ви взагалі такий?
   – Арбатов. Олександр Арбатов. Скоро ти будеш носити моє прізвище і дивитись на мене з обожненням. А зараз. Звикай до цієї думки! Заберіть!
   Він клацає пальцями, і в кімнаті знову з'являються ті самі амбали.
   Начебто так і стояли за дверима, тільки й чекаючи на його наказ.
   Цього разу я різко видираю руки, коли вони намагаються доторкнутися до мене.
   Сама йду до машини.
   Швидко обертаюся, все ще не вірячи, що мене щасливо відвезуть додому.
   Цей безумець так і стоїть біля вікна. Просто пронизує мене своїми чорними, як у ворона очима.
   Ні, він точно божевільний!
__________________

Дорогі друзі? Ну, як вам історія! О.... Наш герой такий романтик!

Хочете сьогодні ще продочку, мммммм??? Надихайте мене вашими лайками ( зірочками) та пишіть, що думаєте про історію!!! Це тааак неймовірно надихає!!!

Люблю вас!

Ви найкращі!!!

Напишіть, будь ласка, чи чекаєте ви сбогодні ще в цій історії! Для мене це важливо!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше