Здається, ми їдемо цілу вічність.
Я все ще намагаюся якось боротися, але це вже скоріше для того, щоб ці виродки не думали, що все так просто!
- Де ми?
Машина зупиняється.
Мене виводять на повітря.
Злегка погойдуюсь, але тримають мене міцно, поставивши на ноги.
- Ти можеш? Просто? Мовчати?
- Ну і задав нам бос роботку. Та його конкуренти і то так не брикаються, коли за ними приїжджаємо!
- Йди вперед! Чи понести тебе?
- Я сама.
Бубоню через мішок.
Мені вже страшно.
Дико страшно, хоч я намагаюся триматися.
Що це за звір такий, їхній бос, що вони так спокійно викрадають людей серед білого дня? Тим більше, що виявляється, я далеко не перша!
Що зі мною буде, мамочки?
Чи стане цей їхній жахливий бос розбиратися в помилці?
Ну, явно викрали не ту!
А можливо…
Від цієї думки в мене холодіє всередині.
Може, якби ту, то ще був би шанс.
Ну, вони б отримали, що там хочуть і відпустили б…
А коли він зрозуміє, що я зовсім не та?
Чи залишать мене живою чи просто прикопають десь у лісі?
Ой, мамочки…
______________
Дорогі друзі!!! Всі привіт, хто щойно до нас приєднався!!!
Вітаю у новій історії!!!
А хочете сьогодні ще одну продочку, мммммм???? Підсипайте автору ваші лайки для натхнення і все обов"язкого буде!!!
Люблю вас!
Ви -най кращі!!!
Завжди ВАША Кіра