Що ми маємо - не цінуємо...

-Набі досить вже тут відпочивати.Тобі давно вже пора летіти додому!- Старший брат відбирав чергову чарку смачного золотистого напою від вередливої меншої сестри. Як йому вже набридло за нею бігати - і словами не передати. В неї як щось вселилось - що не день то якісь нові викрутаси: гулянки, друзі і нові чоловіки. А все через того покидька, що колись запудрив її мізки великою чистою любов'ю, а потім викинув, як ганчірку для підлоги, що вже виконала потрібну функцію. Жалість і злість на сестру змішались в ньому у такому собі коктейлі почуттів. Він сам випив ту гидоту, що відібрав в сестри. На смак вона була приторно солодкою, але так же сильно обпікала горло своїми дивними властивостями. Він ще подумав, що те пойло точно має дурмянячий ефект.

Сьогодні він пройшов вже не одну таверну в їх містечку, щоб знайти блудницю. Думав собі, що добре що батьки  померли і не бачать якою стала їх страша донька, колись найбільша гордість сім'ї.

-Та годі тобі брате псувати мені відпочинок! Хочеш іди, там в дома тебе вже інші дітки зачекались. Я вже надто доросла, щоб мене няньчити.- І вона відвернулась від брата, підзиваючи хлопця, щоб замовити, ще коктейль.

-То веди себе як доросла! Ти наражаєш себе на небезпеку постійно. Піднімайся - ми йдемо!- Він схопив сестру за руку і потягнув до виходу.

-Відпусти. - Запищала Набі пронизливо, і почала пручатись, впиратись в дерев'яну поверхню підлоги своїми чоботами. Від її рук почали відлітати невеличкі іскри зеленого кольору, світло- рожеве волосся загрозливо піднялось дибки.

-Зараз же заспокойся!- Намагаючись приборкати свою злість, рівним тоном говори до сестри брат.

-Відпусти дівчину. -В розмову втрутилася третя сторона. Здоровенний смаглявий чоловік із темно-коричневим волоссям тридцяти п'яти років і крилами таракана за спиною, видно було, що він трохи піддатий. Він встав перед Хонзе, перетинаючи тому дорогу.

-Не лізь не своє діло таракане, інакше пошкодуєш.-Погрозився чоловіку брат Набі.

Та таракан не послухав хлопця, а почав закочувати рукави, готуючись до бійки.

-Цей вечір ми з метеликом планували провести разом, так що я не дам тобі забрати мою здобич. - Зухвало мовив чоловік.

Брат же обернувся, щоб глянути, на лице сестри. Вона злісно скалила зуби і не спростовувала того, що говорив тарган.

Брат скривився від відрази. Та коли обернувся до тарган, в його лице вже летів великий чорний кулак нового кавалера сестри. Хонзе не встиг зреагувати і відвернулися від удару, та і той був такої сили, що брат просто знепритомнів

Набі не встигла здивуватись чи навіть зрозуміти, що сталось. Як її на вихід з таверни вів вже не брат - а тарган, поруч нього ішли звідкись з'явившись інші чоловіки таргани.

Набі знову пручалась, намагаючись вирвати свою руку із лапи нового полонителя, але їй це було не під силу, озирнулась тіло брата, що нерухомо лежало на підлозі таверни.

"-Ну я і попала"-Думала Набі, яка хоча і в'яло, але розуміла, що з нею може зробити така кількість чоловіків, з якими тепер вона залишилась на одинці. Вони вели її в невідомому напрямку.