Дійсно,місцина виявилася доволі мальовничою.варто,було собі зізнатися,що за час проживання в камяних мегаполісах,я встигла доволі сильно засумувати за місцевими краєвидами переповненими зеленню та буйним життям.Невдовзі ми дісталися павільйону ,де все було перепонено метушнею,а кожен учасник неодмінно був чимось зайнятий.Масштаби весільної підготовки дійсно вражали. Коли я гадала,щ на мене чекає участь у майєе традиційному, родинному заході,то дуже помилилася.Схоже,що Лана,вирішила,вчергове дещо мінімізувати,донесену до мене інформацію.
-Так,як ти там говорила,сімейн посиденьки без зайвоїрозкоші?
-Ну,подумаєш,трішечки,применшила розмах.До того ж повір,це ще якраз по мінімуму.Борислав взагалі,хотів орендувати всю базу відпочинку одразу.Я ледь,його вмовила обмежитись, одним павільйоном.
-Здається мені,твій наречений не простий хлопець,як ти намагалась мені розповісти,може відкриєш нарешті таємницю,чим же таким він займається,що так просто розпоряджається своїми коштами.
-Та нічого особливого,всього лише має декілька ресторанів,що дітались йому від батька та ще зо три чи чотири готелі.Та й взагалі, я в ці подробиці якось і не вдавалась. Ти ж знаєш,для це зовсім неважливо.Головне,що ми кохаємо одне одного.
-От що мені в тобі завжди подобалось,Ланко,так це твоя любов до рівності.Знаєш,я дуже рада,що ці роки,тебе зовсім не змінили,і ти залишилась,такою ж щирою,як я тебе пам'ятаю.
-Так,ну годі вже пустих теревень. Де мій будиночок? Чи може я буду жити в наметі серед лісу? І до речі,коли ж я нарешті,матиму зможу познайомитись з твоїм суперідеалом.Чи ми будемо представлені одне- одному безпосередньо на святі?
- Ну щодо другого питання,то познайомитись з моїм ,як ти мовила ідеалом,ти матимеш змогу під час сьогоднішньої вечері.До речі, також Борислав,представить нам свідка зі свого боку,що стане твоїм супутником на період світкувань.
Мені здалось, що у інтонаціях Світлани,прозвучав якийсь натяк,але виріщивши не загострювати на цьому увагу, я вирішила повернутись до свого поперденього питання.
-Ну добре,нареченого свого ти від мене не приховуєш,це ми з'ясували.Але мене зараз більше цікавить моє попереднє питання.Як,щодо мого поселення?
-Єм,розумієш,ми не знали до цтого часу, хто саме, буде свідком,Та й ,тобі і так вже все добре відомо.Ну, якби сказти,я знаю,що ти не дуже любиш таку місцевість,але так вийшло...
-Ну, давай говори,що сталося,годі тягнути кота, сама знаєш,за яку частину тіла!
-Твій будиночок,знаходиться,усамітнено,посеред лісу,-примружившись,та набравши побільше повітря,вимовила подруга,на одному видохі.
Сказати,що я розлютилась,ні,образилась,також,ні.Але все ж таки,десь,на самій глубочині моєї підсвідомості,відгукнувся внутрішній голос,який нагадав про те,чому саме,ідея з поїздкою на батьквщину була ненайкращою.Заспокоївшись,та привівши себе швидко до тями, чи то від втоми після перельоту,або ж уже звикнувши до непердбачуваності своєї подруги,я просто попросила її нарешт вказати дорогу до місця,де я проведу свої найближчі, тиждень-два.
Чим далі ми просувалися,ти більш бентежно ставало на душі.Ну не люблю я місця,що були доволі близькі по структурі до мого сну, та так сильно нагадували мені ті примарні події. Що ж,не все так погано,зайшовши всередину,я согла сказати,що тут було доволі комфортно.У будинку знаходились всі необхідні для сучаної людини речі,ванна та туалет, навіть наявна невеличка кухонька,де можна самому приготувати собі якийсь прекус,коли не хочеться йти ні в які кафе або ресторани. Домовившись зустрітись з подругою пізніше,я вирішила привести себе до ладу. Впершу чергу,я звісно прийняла душ,після чого заваривши собі філіжаночку кави, я присіла до крісла-гойдалки,та вирішивши превірити пошту, неочікувано для самої себе заснула.