Глава 2

Чим далы прямувало авто,тим менш знайомим ставав мены напрямок в якому ми рухалися, не витримавши я вирышила запитати подругу куди ж ми все таки прямуємо і чому мені зовсім не знайомий цей шлях.

-Світунь, а чи мені здається чи ми їдемо зовсім не в той бік куд мали б? Якщо мені не зраджує пам'ять то ти мешкаєш зовсім у іншому районі, а ми взагалі прямуємо кудись за місто.

Підскочивши,неначе захоплена зненацька, подруга зніяковіло почала переді мною вибачатися,намагаючись пояснити що за всим цим весільним переполохом забула мені повідомити,що весілля відбудеться не в самому Львові, а за його межами, так як вона з її нареченим вирішили,що було б чудово влаштувати свято в краєвидному місці,де гості могли б на додачу і відпочіти від місько метушні,для чого і обрали ппулярну зараз базу відпочинку з колоритною назвою "Бухта Вікінгів",яка знаходиться серед лісових пагорбів.

Почувши про ліс, я ненавмисно, вчергове згадала поії двадцятирічної давності,та злегка здригнулася,від відуття мурах що пробігли по моєму тілі, але вчергове заспокоївши себе тим,що це була лише дурнувата гра моєї фантазії,навіть зраділа,адже я так давно не відпочивала на природі, уникаючи всього,що хоч якось могло б мене налякати або призвести до паніки,що часто виникала у мене колия опинялась одна у малознайомій місцевості.Всі ці роки ,я навіть уникала прогулянок в парках,в вечірню годину,і це все,лише тому,що йе також нагадувало мені ніби я знову опинилась в лісі,і ось-ось,мені назустріч вийдуть ті самі друїди в балахончастому вбранні і поведуть мене чергову на страту. Але схоже,сама доля вирішила,що час розірвати з моїми страхами та вдихнути повітря життя по- новому.Із роздумів мене витягло чергове звернення подруги.

- Яр, ти мене чуєш.Агов,здається ти зовсім не слухаш,а між іншим вже цілих десять хвилин,прошу вибачення у тої,кому, здається, вони і задарма не потрібні.Ну і добре, тоді я зовсім не буду розмовляти,доки ти знову,перша у мене чогось не запитаєш,і тоді,чуєш,навіть,тоді я не гарантую,що щось тобі відповім!

-Та годі тобі,Світ, я все чудово чула, і навіь можу повторити,кожне твоє слово.І навіть гарантувати,що я зовсім не тримаю ніяких образ,а навть навпаки, в певній мірі,вдячна тобі,за те що витягла мене з рутинного кола, та ще й подарувала можливість відпочити на природі серед лісової тиші та краси.

-От,от.-все ще ображено, відповіла подруга.

-Звісно,щодо тиші,це ти вже загнула.У нас,сама знаєш,на весіллях тихо не буває.Але яскраві враження,це я тобі гарантую.От побачиш сумувати не доведеться. До того ж дівочвечір,ніхто не скасовував,так що готуйся ловити гарячих кавалерів.

- А ти тоді,вирішуй,як будеш пояснювати своєму любчику,як поруч із тобою ці гарячі хлопці опинилися,і чому це ти раптом,сидиш у одного із них на колінах.

Поглянувши оди на одного, ми весело розсміялися ,після чого, гнітюча атмосфера одразу розвіялася,і все знову стало як і раніше.Ось так у веселому настрої, ми і дісталися до кінцевого пункту призначення.