Частина III. Нові Виклики Розділ 36

Життя Аліси і Даніеля увійшло у спокійне русло. Їхня донька Марія росла, і з кожним днем їхнє щастя ставало все повнішим. Їхня кав'ярня, яку вони збудували з любов’ю, процвітала. Вона стала не просто місцем, де можна випити кави, а справжнім осередком мистецтва та затишку. Даніель, з його творчим баченням, перетворив це місце, де виставлялися роботи молодих художників, а Аліса, як справжній кондитер-чарівник, щодня створювала нові смаки, які заворожували.

"Не можу повірити, що це наше життя, — сказала Аліса одного сонячного ранку, розглядаючи свою доньку, яка гралася з іграшками на підлозі кав'ярні. — Ще недавно ми ховалися від усього світу".

"Це наша нагорода за сміливість, — посміхнувся Даніель, гладячи її по волоссю. — І ми її заслужили".

Вони були щасливі. І ця впевненість у власному щасті була їхньою найбільшою силою. Але, як відомо, доля вирішила додати ще випробувань.

Одного вечора до кав'ярні зайшов чоловік у дорогому костюмі. Його погляд був холодним і відстороненим. Він не звертав уваги на затишну атмосферу, на картини на стінах чи на аромати свіжої випічки. Він підійшов прямо до Даніеля.

"Я Олег. Мій бос хоче купити ваш заклад. Ось, — він поклав на стійку візитну картку. — Він готовий запропонувати будь-яку ціну. Завтра зранку я чекаю на вашу відповідь. Вона має бути позитивною".

Даніель, здивований такою нахабністю, взяв картку і відповів: "Ми не продаємося".

Олег ледь помітно посміхнувся. "Не поспішайте. Подумайте. Мій бос не любить, коли йому відмовляють".