Розділ 28

Протягом наступних днів загроза стала відчутною. Замовлення на торти та тістечка почали скасовуватись одне за одним, іноді навіть в останній момент. Аліса була розгублена і збентежена.

"Чому? Що не так з нашими тортами?" — запитала вона.

"Нічого. Наші торти ідеальні", — відповів Даніель, і його обличчя було наповнене гнівом. "Це... це Максим. Він... він знову руйнує наше життя".

Вони почали отримувати гнівні відгуки від людей, які ніколи не замовляли у них нічого. "Ваша випічка — це просто сміття! Ви... ви — шахраї!" — писали вони. Їхня сторінка в Instagram була заповнена негативними коментарями, а рейтинги падали з кожним днем.

Аліса не могла в це повірити. Її серце наповнилося відчаєм. Вона відчувала, що вона занурюється в безодню, з якої не може вибратися.

"Ми... ми повинні щось зробити. Ми... ми не можемо так жити", — сказала вона.

"Я знаю", — відповів Даніель, і його обличчя було наповнене рішучістю. "Ми... ми не можемо дозволити йому перемогти. Ми... ми повинні битися. Ми... ми повинні знайти спосіб зупинити його".

Але як? У них не було грошей, не було зв'язків. Вони були одні в чужому місті, а Максим... він був всюди. Він був, як тінь, яка переслідувала їх.

"Ми... ми повинні повернутися", — сказала Аліса.

"Куди?" — запитав Даніель.

"Додому. До моєї мами. Вона... вона єдина, хто може допомогти нам. Вона... вона єдина, хто може зупинити його", — відповіла Аліса.

"Ти... ти впевнена?" — запитав Даніель.

"Ні. Але... але це єдиний варіант. Ми повинні спробувати", — відповіла вона.

Даніель подивився на неї, і його очі були сповнені рішучості. Він знав, що вона права. Вони не можуть бігати все життя. Вони повинні зустрітися з ним. Вони повинні битися.