Бізнес почав зростати. Аліса пекла торти на замовлення для днів народження, весіль, корпоративів. Даніель займався рекламою і доставкою, і його серце наповнювалося радістю, коли він бачив, як їхні торти приносять людям щастя. Вони були щасливі, але все ще жили в постійному страху. Вони були впевнені, що Максим не залишить їх у спокої.
"Він не може знайти нас. Ми... ми не використовуємо своє справжнє ім'я. Ми... ми не використовуємо свою справжню адресу", — сказала Аліса.
"Я знаю. Але... але я... я боюся, що він знайде спосіб", — відповів Даніель. "Я... я відчуваю, що він... він спостерігає за нами. Я... я відчуваю, що він... він чекає слушного моменту".
І він був правий. Одного разу вранці, коли Аліса сиділа за комп'ютером, вона побачила повідомлення на електронній пошті від аноніма. "Я знаю, що ви тут. Я знаю, що ви робите. Ви думаєте, що можете втекти від мене? Ні. Ви не можете. Я... я зроблю так, щоб ви пошкодували про це".
Аліса злякано витріщила очі на монітор. Її серце калатало, як шалене. Вона відразу ж видалила повідомлення, але відчуття страху залишилося. Її руки тремтіли. Вона знала, що Максим знайшов їх. Їхній мир закінчився.