Аліса і Даніель мовчки йшли до своєї квартири. Їхні руки були переплетені, але Аліса відчувала, що Даніель тремтить. Навіть після відходу Максима напруга залишалася.
"Ти в порядку?" — тихо запитала вона.
"Я... я не знаю", — відповів він. "Я просто... я не хочу, щоб він з'являвся знову. Я не хочу, щоб він... він руйнував наше життя".
Аліса обійняла його. "Він не зруйнує наше життя. Ми... ми не дамо йому цього зробити. Я вірю в нас".
Даніель кивнув. Він вірив у неї. Він вірив, що разом вони зможуть подолати все.
Коли вони прийшли додому, вони відчули, що їхня квартира вже не така затишна, як раніше. Вона здавалася їм чужою, і вони відчували, що вони більше не можуть бути в безпеці.
"Ми... ми повинні бути обережними", — сказав Даніель. "Я знаю, що він не відступить. Він… він використає все, що у нього є".
"Що у нього є?" — запитала Аліса.
"Усе. У нього є гроші, вплив. У нього є друзі. Він може зробити з нами все, що захоче", — відповів Даніель, і його голос був сповнений розпачу.
Аліса обійняла його. "Я... я не хочу, щоб ти боявся. Я... я буду з тобою. І я... я буду захищати тебе".
Даніель посміхнувся. "Я... я знаю. Я... я люблю тебе".
"Я... я теж тебе люблю", — відповіла Аліса.
Вони обійнялися, і вона відчула, як їхні серця б'ються в унісон. Вони були разом. Вони були в безпеці. І вони були готові до всього, що їх чекає.