"Наречена і свідок нареченого"
Розділ 20
Розмова була довгою і важкою. Вони говорили про зраду, про любов, про життя. Мама плакала, Максим кричав, а Аліса і Даніель намагалися пояснити їм все. Але вони не хотіли слухати. Вони не хотіли розуміти. Вони хотіли, щоб все повернулося на свої місця. Але це було неможливо.
"Мамо, я не могла вийти за нього. Я не люблю його", — сказала Аліса.
"Алісо, ти просто... ти просто боїшся. Ти просто не розумієш, що таке справжнє життя. Ти не знаєш, що таке щастя", — сказала мама, і її голос був сповнений болю. "Максим... він був ідеальним кандидатом. Він міг дати тобі все. Все!"
"Я не хочу його 'всього'. Я хочу бути щасливою. Я хочу бути з Даніелем", — сказала Аліса, і її голос був сповнений рішучості.
Максим вибухнув сміхом. "Щасливою? З ним? Він... він ніхто. Він не має нічого. Він не може дати тобі нічого", — сказав він, і в його голосі була зневага. "Я міг дати тобі розкіш, безпеку. Я міг дати тобі ідеальне життя".
"Але не любов", — відповів Даніель, і його слова були, як ніж. "Ти не міг дати їй любов. Ти не міг дати їй щастя".
Максим зціпив зуби. "Ти... ти пошкодуєш про це. Я зроблю все, щоб ти пошкодував про це. Я... я заберу її у тебе".
"Ти не можеш забрати її. Вона... вона моя", — відповів Даніель.
У цей момент Аліса зрозуміла, що вони більше не можуть говорити. Вони не можуть пояснити їм нічого. Вони повинні просто йти.
#4879 в Любовні романи
#870 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
