Розділ 19

Вони приїхали до будинку Аліси. Він був темний і тихий. Здавалося, що в ньому ніхто не живе. Аліса відчула, як її серце калатає, як шалене. Вона взяла Даніеля за руку, і він міцно стиснув її.

"Все буде добре", — прошепотів він.

Вони підійшли до дверей, і Аліса дістала ключі. Вона відкрила двері, і вони увійшли. Усередині будинок був темний, але вона відчувала присутність матері.

"Мамо!" — вигукнула Аліса.

"Алісо, доню!" — з'явилася мама, і її обличчя було наповнене болем і розпачем. Вона кинулася до неї, обійняла, і Аліса відчула, як її серце тане.

"Мамо, я... я так шкодую", — прошепотіла вона, і сльози потекли по її щоках.

"Я... я не розумію, чому ти це зробила. Я не розумію", — прошепотіла мама.

У цей момент з'явився Максим. Він стояв у дверях, і його обличчя було бліде, наповнене гнівом. Він дивився на Алісу, а потім на Даніеля, і його очі горіли ненавистю.

"Даніелю, як ти міг?" — прошипів він. "Ти був моїм найкращим другом. Я довіряв тобі".

"Я не міг дивитися на те, як ти руйнуєш її життя. Я не міг дозволити тобі вийти заміж за людину, яку не любиш", — відповів Даніель, і його голос був сповнений рішучості.

"Ти... ти вкрав її у мене. Ти... ти зрадник", — сказав Максим, і його голос тремтів від люті.

"Я не крав її. Вона не була твоєю власністю. Вона... вона моя", — відповів Даніель, і його слова були, як постріл.

У цей момент Аліса відчула, як її серце завмирає. Вона дивилася на них, і вона знала, що це буде найважча розмова в її житті.