Розділ 16

"Даніелю, швидше!" — Аліса потягла його за руку, але він не рухався. Він застиг, як і вона, і тільки його щелепи зціпилися, а в погляді з'явилася та сама рішучість, яку вона бачила, коли він обіймав її після втечі.

Машина зупинилася, і з неї вийшов Максим. Він був без краватки, його піджак був зім'ятим, а обличчя — бліде і спотворене гнівом. За ним вийшла мама, Олена. Вона ледь трималася на ногах, її обличчя було мокрим від сліз.

"Алісо, як ти могла?!" — вигукнула мама, і її голос був сповнений болю. "Ми тебе шукали всю ніч! Вся країна про це знає! Ти… ти зганьбила нас!"

Аліса хотіла підбігти до мами, обійняти її, все пояснити, але вона не могла. Її ноги були, як ватні. Даніель міцно тримав її за руку.

"Олена, заспокойся. Я з нею", — сказав Даніель, роблячи крок уперед, щоб захистити Алісу.

"Які ж ви сміливі", — процідив Максим, і в його голосі було стільки ненависті, що Алісі стало страшно. "Втекти, як злодії. Ви не думали про мене? Про весілля? Про нашу репутацію?"

Аліса підняла голову. "Я думала про себе, Максим. І про Даніеля. Ми кохаємо одне одного. Я не могла вийти заміж за людину, яку не люблю".

Максим вибухнув сміхом, у якому не було жодної радості. "Любите? Це просто дитяча пристрасть! Ти думала, що можеш з ним жити? Де? У цьому селі? Він навіть не має нормальної роботи! Я міг тобі дати все! Все!"

"Я не хочу твого 'всього'!" — вигукнула Аліса, і її голос був гучнішим, ніж вона очікувала. "Я не хочу жити в твоїй 'ідеальній казці', де я лише маріонетка! Я хочу бути щасливою!"

"Ти думаєш, що ти можеш бути щасливою з ним?" — запитав Максим, вказуючи на Даніеля. "Це просто зрада, Алісо. Ти зрадила нашу любов. Ти зрадила нашу родину. Ти... ти зрадила себе".

Аліса відчула, як її очі наповнюються сльозами. Слова Максима були, як ніж. Вона не знала, що відповісти. Вона просто стояла і дивилася на нього, а він на неї, а між ними стояла стіна зради.

Даніель не витримав. "Досить, Максим. Я люблю її. І вона любить мене. Це все, що має значення. Ти не можеш змінити цього. Ти не можеш забрати її у мене!"

"Я можу все", — прошипів Максим. "І я зроблю все, щоб ти пошкодував про це. Я зроблю все, щоб ти пошкодував, що колись з нею зустрівся".

"Сину, досить! Давай просто поїдемо. Нам потрібно все обдумати", — прошепотіла Олена, взявши його за руку.

Максим відштовхнув її і звернувся до Аліси. "Ти зробила свій вибір, Алісо. Тепер ти маєш з цим жити. І ти пошкодуєш про це".

Він повернувся і сів у машину, залишивши за собою злість. Його мати обернулася, подивилася на Алісу, і її очі були наповнені болем. Вона мовчки сіла в машину, і вони поїхали.