"Наречена і свідок нареченого"
Розділ 12
Напруга в маленькому кафе була такою, що її можна було різати ножем. Аліса відчувала, як на неї дивляться всі відвідувачі. Кожен погляд здавався їй звинувачувальним. Вона схопила свою чашку з кавою, але її рука тремтіла, і кава розлилася на стіл.
Даніель витягнув серветки і швидко витер розлиту каву. "Не хвилюйся", — тихо прошепотів він, але вона знала, що він теж злякався.
"Нам потрібно йти", — сказала Аліса. Її голос був глухим, наповненим панікою.
Вони швидко вийшли з кафе і сіли в машину. Даніель завів двигун, і вони поїхали далі, але тепер вони не відчували себе вільними. Вони були в пастці. У пастці, яку самі собі створили. Вони були втікачами.
"Куди ми поїдемо?" — запитала вона, дивлячись на нього.
"Я... я не знаю. Але я думаю, що нам варто поїхати до моєї бабусі. Вона живе в селі, і вона нас нікому не видасть", — відповів він.
Аліса кивнула. Вона довіряла йому. Вона була готова до всього. Вона була готова до нового життя, до нових викликів. Вона була готова бігти з людиною, яку вона любила. Вона була готова покинути все заради однієї миті щастя. Вона була готова до невідомості.
Вони мчали по трасі, залишаючи позаду місто, новини і свої старі життя. Вони не знали, що їх чекає, але вони були разом. І це було все, що їм було потрібно.
#3925 в Любовні романи
#621 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
