Аліса тримала його за руку. Його пальці були теплими та міцними, на відміну від її, які досі тремтіли. Вони бігли повз сяйво неонових вивісок, повз темні вікна зачинених магазинів. Світло весільного ресторану залишилося позаду, перетворившись на далеку, мерехтливу пляму в нічному місті. Холодний вітер тепер не лякав її. Він приносив відчуття свободи, яке вона ніколи раніше не відчувала.
"Даніелю... що ми робимо?" — її голос був ледь чутним.
Він зупинився і обернувся до неї, його очі кольору темного шоколаду сяяли у світлі вуличного ліхтаря. "Ми біжимо. Біжимо від ідеального життя, яке не було твоїм", — він взяв її обличчя в долоні, і його дотик був ніжним, але рішучим. "Ти не можеш бути щасливою, якщо живеш брехнею".
Аліса притулилася до нього, і її сльози знову потекли. Але на цей раз це були сльози полегшення. "Я... я не знаю, що далі".
"Далі?" — він посміхнувся, і ця посмішка була найпрекраснішою, яку вона коли-небудь бачила. "Далі буде все, що ти захочеш. Ти завжди мріяла малювати. Ми будемо малювати. Ти завжди мріяла подорожувати. Ми будемо подорожувати".
Вона відчула, як її серце тане. Він завжди знав про її мрії, навіть ті, про які вона не наважувалася говорити вголос. Він був єдиним, хто бачив її такою, якою вона є насправді.
"Але... Максим?" — прошепотіла вона. "Що він подумає?"
"Максим... він буде злий. Він буде засмучений. Але він зрозуміє", — сказав Даніель, і в його голосі не було жодного сумніву. "Він знає, що ти нещаслива. Він просто не хотів цього визнавати".
Він відвів її на тиху вулицю, де стояла його машина. Вона сіла в машину, і її погляд впав на її весільні туфлі, які вона зняла, і вони були брудними. Брудними, але справжніми. Це був перший крок у її нове життя.
"Куди ми їдемо?" — запитала вона.
"Не знаю. Куди нас заведе серце", — він посміхнувся, взяв її руку і міцно стиснув. "Ми разом в цьому, Алісо. Що б там не було".
Вона більше не хвилювалася. Вона була з ним, і цього було достатньо. Вона була готова до всього. До нового життя, до нових викликів. Вона була готова бігти з людиною, яку вона любила. Вона була готова покинути все заради однієї миті щастя. Вона була готова до невідомості.