Розділ 7

Аліса бігла, не оглядаючись. Вона не знала, куди прямує, лише відчувала, як адреналін жене її вперед. Холодний нічний вітер жорстоко обдував її обличчя, змушуючи забути про сльози, які текли по щоках. За нею лунали голоси, але вона не могла їх розібрати. Вона просто бігла. Вона пробігла повз святково прикрашений сад, повз фонтан, де мали бути зроблені її весільні фото, і вибігла на вулицю. Вулиця була пустою, і вона зупинилася, важко дихаючи. Її серце калатало, як шалене, і вона відчувала, як її тіло тремтить від холоду і страху.

"Алісо, почекай!"

Вона обернулася. Це був Даніель. Він біг за нею, розстебнувши піджак, його волосся було розпатлане, а в очах була паніка. Він підбіг до неї, і, не кажучи ні слова, обійняв її. Її тіло було холодним, а його — гарячим, і вона відчула, як її тремтіння зникає.

"Ти... ти не можеш цього зробити", — прошепотів він, притискаючи її до себе.

"Я не знаю, що я роблю", — схлипнула вона, ховаючи обличчя в його грудях.

"Ти все робиш правильно. Ти не можеш вийти заміж за людину, яку не любиш", — сказав Даніель, і його слова були для неї, як бальзам.

Вона підняла голову і подивилася йому в очі. У його погляді вона побачила не просто любов, а рішучість.

"Я люблю тебе, Алісо. Я завжди тебе любив. І я не дозволю, щоб ти вийшла заміж за Максима, якщо ти цього не хочеш", — сказав він, і його голос був сповнений пристрасті.

Вона відчула, як її серце тане. Вона завжди чекала цих слів. Але не очікувала почути їх тут. У цей момент, на вулиці, перед весіллям.

"Але... Максим", — прошепотіла вона.

"Максим... він буде злий, але він зрозуміє. Ти не можеш жити у брехні", — він взяв її обличчя в долоні. "Поїхали зі мною. Куди завгодно. Ми просто зникнемо, і ніхто не знайде нас".

Вона подивилася на його обличчя, потім на свої весільні туфлі, і нарешті, на дорогу. Вона знала, що це божевілля. Але вона більше не могла відмовитися від цього. Вона була в пастці. У пастці між обов'язком, який вона мала виконати, і любов'ю, яку вона не могла знайти.

"Так", — прошепотіла вона, і цей шепіт був для неї голоснішим за будь-який крик.

Вона була готова зробити крок у невідомість. Вона була готова забути про все, що вона знала. Вона була готова забути про Максима і про ідеальне життя, яке він їй обіцяв. Вона була готова бігти з людиною, яку вона любила. Вона була готова покинути все заради однієї миті щастя.