Розділ 5. Жіноча логіка

Ніколетт ступала слідом за манірним дворецьким, сповнена рішучості домогтися від господаря замку посади писаря, яким би поганим лорд не виявився. Звичайно, хвилювання намагалося пробитися назовні тремтінням у руках, але Ніколетт мужньо його придушувала. Тіфані, найстарша з сестер, яка, на превеликий жах тата, з дитинства захоплювалася фехтуванням, навчила молодшу кільком прийомам. Ні, не тому, як орудувати шпагою (хоча саме цієї миті Ніколетт не відмовилася б від уміння володіти холодною зброєю), а тому, як провести поєдинок з сильнішим противником так, щоб вийти з нього переможцем. Приспати пильність і вразити несподіваним ударом. А якщо це не спрацює, завжди можна взяти ворога змором.

Дворецький зупинився біля одних з дверей. Відкрив їх та жестом запросив заходити.

— Леді Ніколетт Огюстьє, мілорде, — сказав він, звертаючись до дверного отвору.

Стало зрозуміло, що заходити всередину Ніколетт доведеться одній. Щойно вона переступила поріг кімнати, дворецький зачинив за нею двері і, судячи зі звуку кроків, пішов.

Вона озирнулася. Стелажі з рівними рядами книг, масивний письмовий стіл, пара аскетичних крісел та невелика софа — вочевидь, це робочий кабінет. Місце за письмовим столом було порожнім. Хазяїн кабінету стояв біля вікна обличчям до вечірнього виду на внутрішній двір замку і, відповідно, спиною до гості. А що Ніколетт хотіла від лорда з поганим характером? Не дарма ж про нього гуляють усі ці чутки, та й сьогоднішній попутник, який був особисто знайомий із Теодором, попереджав, що людина він неприємна.

Ніколетт зробила кілька кроків уперед, але господар замку залишився нерухомим. Вона відчула, що хвилювання починає збивати серцевий ритм. Залишитися віч-на-віч з цим похмурим лордом, що зловісно мовчить — та тут недовго впасти в паніку. Але, як навчала Тіфані, паніка у будь-якому бою — це найвірніший шлях до поразки. Тому Ніколетт безжально придушила трепет і вирішила починати діяти. Якщо «гостинний» господар мовчить, то говоритиме вона.

— Доброго вечора, мілорде, — привіталася Ніколетт зі спиною. — Я чула, що вам потрібен писар.

Спина ніяк не відреагувала, тож Ніколетт продовжила.

— Кращого писаря, ніж я, вам, мілорде, не знайти, — одразу пішла в атаку. — Нехай я не володію скорописом, але в мене чудова каліграфія. Крім того, я успадкувала рідкісний талант — можу читати давні магічні тайнописи та володію рунічним письмом.

Лорд продовжував мовчати, і Ніколетт зовсім осміліла. Їй навіть почало здаватися, що не такий вже в нього й поганий характер. Адже не перебиває. Та й зовнішній вигляд у нього цілком приємний, принаймні зі спини. Широкі мужні плечі, обтягнуті чорним оксамитом камзола, сильні ноги в модних за нинішніх часів бриджах, високі шкіряні черевики... Щось у цих черевиках насторожило Ніколетт. Але вона відмахнулася від думки, яку ніяк не могла вхопити, щоб продовжити перераховування своїх переваг.

— Я знайома з азами математики. Останній рік вела у маєтку татуся домову книгу — витрати, доходи.

Правду кажучи, у книзі доводилося відмічати переважно витрати. Розділ з доходами залишався практично порожнім. Але якщо вдасться отримати роботу, то у бюджеті сімейства Огюстьє стане хоча б однією видатковою статтею менше — на утримання Ніколетт.

Лорд Теодор не висловив жодного сумніву в математичних талантах гості. Втім, він поки що взагалі нічого не висловив. І у Ніколетт з кожною хвилиною міцніла впевненість, що господар замку близький до того, щоби взяти її на роботу. І чому чутки приписують йому нестерпність? Мовчазний — ще не означає, що зарозумілий, пихатий і вузьколобий. Він напевно не поділяє поширену думку, що юній леді не варто працювати, а варто якомога швидше вискочити заміж. Вона замислилася, про які б ще чесноти згадати, але лорд перервав її думки:

— Юна леді, мушу вас засмутити, ви не підходите на посаду писаря.

Він розвернувся до Ніколетт обличчям, і вона обімліла. У лорді Теодорі вона впізнала попутника, з яким їхала сьогодні вранці у диліжансі. Того самого, який попереджав, що господар замку Рош-ді-Вуар має дуже поганий характер. На даний момент Ніколетт була абсолютно з цим згодна. Яким же треба бути невихованим, нестерпним, грубим бовваном, щоб не представитися леді, коли він чудово зрозумів, що вона їде до нього?! І він ще сміє заявляти, що вона не підходить на посаду писаря? Та хто взагалі погодиться на нього працювати? Хай подякує, що знайшовся хоч один охочий!

— Чому ж я не підходжу? Ви вважаєте, що юна леді годиться лише на те, щоб сидіти склавши руки і чекати, коли якийсь старий генерал ощасливить її пропозицією стати його доброзичливою, вихованою, старанною, лагідною та мовчазною нареченою?!

Ніколетт була така обурена, що не помітила, як войовничо розправилися її плечі, як наполегливо зазвучав голос. Але на лорда Теодора її випад справив зовсім не те враження, на яке вона розраховувала. На його обличчі промайнула підозріло зухвала посмішка.

— Лагідною та мовчазною? — чомусь перепитав він.

Якщо таким чином Теодор збирався збити Ніколетт з пантелику, то дарма. Ці посмішки її не збентежать. Їй втрачати нема чого. Вона знову пішла у наступ.

— Якщо ви були глибоко переконані, що я вам не підходжу, чому не сказали мені про це одразу, ще там, у диліжансі?

— Я намагався, — знову посміхнувся Теодор. — Але ваша служниця нагородила мене таким поглядом, що мені довелося серйозно замислитися, чи я їй не заборгував чогось.

Взагалі-то, Теодор, звичайно, збирався представитися супутниці. Трохи тягнув, бо йому несподівано сподобалася ця забава — говорити про себе у третій особі та стежити за реакцією юної леді. Однак, коли сталася аварія з диліжансом і Теодор усвідомив, що ризикує сильно запізнитися на зустріч із батьком, то йому стало не до розмов — треба було поспішити знайти інший транспортний засіб. Батько вкрай не любить запізнення.

Звичайно, вчинок не дуже галантний, але тепер Теодор не шкодував. Він дивився на гостю і розумів, що це найкращий варіант для затіяної ним гри. Спочатку в думках було найняти актрису, яка зобразить перед батьками його наречену. Але тепер плани змінилися. Ця юна леді — безстрашна, емоційна та не позбавлена авантюрної нотки — ось ідеальна «наречена». Вона не розгубиться, якщо раптом щось піде не за планом. І головне — вона абсолютно категорично налаштована проти заміжжя, а отже, можна не остерігатися, що скористається ситуацією, щоб спробувати причарувати його.