3.2

Скірон стояв поруч, дивлячись на артефакт із напруженням, яке сам не помічав, а потім його погляд знайшов її. Селену, вона була тут. Що ж тут робить?

Скірон різко видихнув, і вся стриманість тріснула в одну мить.

— Ти що, переслідуєш мене? — випалив він, навіть не намагаючись приховати роздратування.

Голос розлетівся залом, Гефест повільно підняв погляд.

Дафна ледь нахилила голову, ховаючи задоволену усмішку, а Селена… завмерла від того, наскільки передбачуваним усе це стало.

Вона подивилася спокійно та холодно на нього, і у її очах не було ні пояснень, ні виправдань. Тільки розуміння його байдужості, зверхності. Він навіть не запитав, що вона тут робить.

Селена не збиралася грати в ту ж саму гру, що раніше.

— Я прийшла сюди першою, — спокійно відповіла, навіть не дивлячись на нього. — Достатньо бути параноїком.

Скірон лише єхидно посміхнувся.

— Хіба ти раніше так не робила?

Його слова влучили несподівано точно. І на мить, Селена від шоку цієї ситуації завмерла та перед очима одна за одною почали спливати картини минулого.

Скірон на тренувальному майданчику. Оголений по пояс, із мечем у руках, він відпрацьовував удари годинами. Сонце ковзало по його темному волоссю, а вона ховалася за колонами, спостерігаючи за кожним рухом із захопленням, яке тоді здавалося їй чимось прекрасним.

Тепер же цей спогад викликав лише незручність, потім інший.

Великий обідній зал. Скірон вечеряв наодинці, а вона спеціально прийшла туди, взяла тарілку й сіла навпроти нього. Майже не торкаючись власної їжі, лише дивилася на нього, чекала хоча б одного погляду, усмішки, теплого слова, але даремно.

А потім було свято. Один із богів святкував чергову перемогу, весь Олімп веселився до світанку. Селена пам'ятала, як побачила Скірона серед гостей і відразу пішла до нього. Він розмовляв із молодою богинею, Селена зупинилася поруч, сподіваючись, що він запросить її до розмови чи хоча б привітається, але натомість Скірон навіть не глянув у її бік. Тільки трохи змінив положення корпусу і фактично затулив собою співрозмовницю, немов Селени там не існувало, мов вона була набридливою тінню. Спогад обпік сильніше за будь-яку образу.

"Яка ж це була низькість..."

"Як я могла так принижувати себе?"

"Чому була настільки сліпою?"

Раніше вона звинувачувала всіх навколо: Дафну, богів, долю, а тепер же найбільше їй було соромно перед самою собою.

Селена повільно вдихнула і відчула справжню свободу піднявши голову.

— Не хвилюйся, Скіроне, — впевнено сказала вона. — Більше такого ніколи не повториться.

Щось у її голосі змусило його насупитися, але перш ніж він встиг відповісти, Селена повернулася до Гефеста.

— Сто тисяч золотих монет.

У залі запала тиша, навіть ковалі перестали працювати.

Гефест здивовано підняв брову.

— Ти хочеш придбати Сльозу Зірок?

— Саме так.

Дафна миттєво ожила, вона ніжно подивилася на артефакт, а потім сумно усміхнулася.

— Він такий прекрасний... Леді Селена може отримати будь-який коштовний камінь у світі, а в мене ніколи не було нічого настільки особливого...

Скірон одразу напружився, цього вона й добивалася.

— Я куплю його для тебе.

Дафна скромно опустила очі.

— Скіроне, не варто...

— Варто.

Він зробив крок уперед.

— Я заплачу втричі більше.

Гефест мовчав, лише схрестив руки на грудях. Йому вже починала подобатися ця вистава, перед ним стояли двоє людей і обидва прагнули отримати артефакт, який, за легендами, міг змінити долю закоханих, тільки от причини в них були зовсім різні.

Скірон був абсолютно впевнений у собі у минулому Селена ніколи йому не відмовляла і він не бачив причин, чому сьогодні має бути інакше.

— Думаєш, мене хвилюють якісь монети? — спокійно промовила Селена.

Дафна вирішила завдати ще одного удару.

— Леді Селена, я чула, що Сльоза Зірок дарує благословення справжньому коханню.

Вона подивилася на неї майже невинно.

— Невже ти хочеш купити її для Скірона?

На губах Скірона з'явилася самовдоволена усмішка. Ось воно, нарешті вони заговорили про очевидне.

— Я пообіцяв Дафні виконати будь-яке її бажання, — промовив він. — Ти все одно зрештою віддаси камінь мені. То навіщо влаштовувати цю сцену?

Він глянув на неї так, ніби вже все вирішив.

— До того ж ти зіпсувала її репутацію. Вважай це способом повернути борг.

На кілька секунд Селена втратила дар мови, потім її губи повільно розтягнулися в усмішці.