Після обіду я нарешті вдома. Не дуже віриться, що я підпислаа документ, де чорним по білому написано, що я відтепер працюю на Богдана.
Сашко втомлений денними пригодами заснув. Я ще ввечері маю йому пояснити, чому цей дядько, який так терпляче до нього поставився зранку, буде тепер цілий місяць з'являтися в нашому житті.
А Саша так сумує за татом. Боюсь його втягувати в цей фарс. Але і інакше не можу. Щоб отримати хоч якусь підтримку телефоную Наді, знаю, що її зміна вже мала закінчитися.
— Привіт, — кажу. — Ти не повіриш, вщо я вляпалась.
— Привіт, Міло… Ого, вже цікаво! Ти і вляпалась? І що там? — одразу починає розпитувати вона.
— Тобі спочатку чи відразу до головного?
— Давай спочатку, але коротко, а потім до головного!
— Якщо спочатку — то я відбила дверкало на лексусі і втекла з місця ДТП, — я хмикаю. Сьогодні ця історія справді здається смішною. — А якщо по суті — то тепер я працюю на власника того лексуса.
— І ким же ти працюєш на власника лексуса? Невже водієм? Ти не надто вправна в цьому…
— Придумала. Ти ще скажи, що я його фарбую перед виїздом на роботу, — сміюсь і відчуваю, що напруга яка тримала мене пів дня спадає.
— Це було б кумедно. Ну, якби він був геєм…
— А може він і є гей… Під прикриттям. Інакше навіщо йому наречена у вигляді мене? Заплутала тебе?
— Так, — сміється вона. — То що цей багатій? Пихатий? Злий? Він хоч не знущається з тебе?
— Скільки питань! Він запропонував мені вдавати його дівчину. За космічні гроші, — починаю розповідати я. — І здався мені таким козлом, яких світ не бачив. Але…
— Але?.. — заінтриговано перепитує Надя.
— Але сьогодні він був зовсім іншим! І я не розумію — яка версія справжня.
— Може, обидві? — припускає Надя. — Він тобі сподобався? Колись! Я прямо відчуваю, що тут замішане щось таке!
— Тю на тебе. Я збираю гроші Вові на операцію, — твердо відповідаю я. Навіть найкращій подрузі я не зізнаюсь, що Богдан і справді мене зачепив. Не розумію лише чим… Але коли Сашко пішов до нього на руки в мені щось зрушилось.
— Ну пробач… Просто зараз ти якась інакша, — пояснює Надя. — Емоційніша, чи що… Я давно не бачила тебе такою.
— Бо це спілкування вибиває мене з колії. Я вся на нервах. Я думаю, що перше враження не може бути помилковим, Надь. Цей Богдан і є справжнім вовком в овечій шкурі. Просто зараз, поки я йому потрібна, від поводиться пристойно.
— Ну, може це й правильно, — раптом каже вона. — У тебе є Вова, він так кохає тебе…
— Якби не він, я б не вляпалась в цю пригоду, — я зітхаю. — Але ми вже тиждень навіть по телефону не говорили. Коли не наберу — він або на процедурах, або спить.
— Він не хоче, щоб ти чула його таким вразливим. І тим паче не хоче, щоб бачила, — з розумінням відповідає Надя.
— Може і так… Але я все одно поїду до нього! — рішуче заявляю. — Як тільки зароблю гроші, відразу відвезу їх особисто.
— Я дуже хочу, щоб у тебе все налагодилось, Міло… Щодо багатія… Використай його та й все. Всі багаті зазвичай використовують бідних. Інколи і нам можна використати їх. Тим паче, коли вони самі заварили ту кашу…
— А ось тут ти маєш рацію! — киваю з ентузіазмом. — Хоч це і не в моєму стилі. Але зараз я в такій дупі, ти сама знаєш.
Я здаюсь собі дуже цинічною. Хоча насправді зовсім не відчуваю цього. І Богдан — я знову вагаюсь, чи правильно я вчинила.
— Ну, він же в курсі, що ти це робиш за гроші, тож ти не робиш нічого поганого, — одразу додає Надя.
— Я боюсь, що якщо Вова дізнається… Мені капець… Треба якось пояснити Сашкові так, щоб він не розбовкав все татові…
— Так, тобі треба бути обережною. Вова точно не зрадіє, якщо дізнається. Хоча… Ти ж не збираєшся цілуватись з тим типом… Чи щось таке?
— Звісно не збираюсь! — перед очима постає картинка, як він торкається губами мого морозива. Це теж майже поцілунок. Я б мала відчувати відразу і викинути той ріжок. Але замість того мене невідомо від чого кинуло в жар. І зараз знову.
— От і добре! Тоді в тебе все під контролем, — каже вона з полегшенням.
— Так! Під контролем. До того ж він мені зовсім не подобається як чоловік, — додаю максимально впевнено. Не знаю, кого я переконую, Надю чи себе.
Любі мої, нагадую - додавайте книгу в бібліотеку, щоб не загубити. А також чекаю на ваші коментарі - що ви думаєте з приводу ситуації? Чи має право Міла задивлятись на іншого, маючи чоловіка?