Розділ 29. Ембер

Першим інстинктом було зайти в кімнату, вирвати цій доглянутій ляльці все її шовковисте волосся й викинути її з вікна прямо в нічне море. Я вже зробила два рішучі кроки до ліжка, стиснувши кулаки так, що нігті впилися в долоні.

Але в голові раптом чітко луною відбилися слова Кайла: «Ти мітила територію».

Я різко зупинилася. Ні. Я не дам цієї вистави. Не дам розкоші побачити мою ревність чи слабкість. Вони очікують істерики? Вони отримають дещо гірше. 

Кетрін повільно опустила келих, і коли її погляд перевівся з мене на чоловіків за моєю спиною, її безтурботний вираз обличчя миттєво змінився на шок і переляк.

— Ти... ти мала б... — випалила вона, і її голос зрадницьки здригнувся.

— Мала б що? Спати безпробудним сном у своїй кімнаті від твого дешевого туману? — я повільно розвернулася до Кайла, одаровуючи його саркастичним, вигнутим у посмішці поглядом. — Знаєш, Хранителю, а твої колишні мають вельми оригінальний смак на подарунки. Втім, вітаю: ми знайшли ту, яка так солодко хотіла вскочити у твоє ліжко, що вирішила отруїти задля цього твою наречену.

Кетрін аж зблідла. Червоне вино в її келиху небезпечно хитнулося, а з обличчя злетіли останні залишки аристократичної пихи.

Кайл і брати стояли за моєю спиною непорушною стіною. Жоден із них не втручався. Кайл лише не кліпаючи дивився на Кетрін поглядом, у якому зріла нищівна, крижана лють, віддаючи мені повну свободу дій.

Але тільки один диявол знав, чого мені коштував цей спокій. Всередині все кипіло, і я трималася з останніх сил, аби не зірватися.

— Як ти смієш взагалі заходити сюди, жебрачко з вулиці? — Кетрін гарячково прикрила оголені плечі шовковим простирадлом, намагаючись повернути собі владний тон. — Ти ніхто! О, так! Я дізналася про тебе! Безрідна тінь! Кайл ніколи не буде з такою, як ти! Він просто грається!

— Кетрін! — голос Кайла був вбивчим, але я махнула рукою, щоб він і далі стояв і не вмішувався. Мені потрібно було кудись діти свою лють. 

Я повільно похитала головою, дивлячись на неї зверху вниз з щирою, розчарованою усмішкою.

— Знаєш, Кетрін... Мені тебе навіть шкода, — тихо мовила я.

— Себе пошкодуй! — вискнула вона, підхоплюючись на ліжку. — Ти навіть не розумієш, у чию гру влізла!

Я зробила кілька повільних, граційних кроків уперед і нахилилася прямо до її обличчя, так, щоб чути мене могла тільки вона.

— Бідна маленька дівчинка, яка думає, що ліжко робить її господинею, — прошепотіла я їй прямо в вухо. — Мені шкода тебе, бо ти витратила свій найкращий шовк, найкращі парфуми й отруту лише для того, щоб дізнатися одну просту річ: він втік від тебе до «жебрачки». І повертатися назад не збирається. А якщо ти ще раз спробуєш підкинути мені бодай щось — я особисто заштовхаю тобі цей кришталевий келих прямо в горло. Зрозуміла?

Я повільно простягнула руку і м'яко, майже ніжно вихопила з її тремтячих пальців кришталевий келих з залишками червоного вина.

— Досі не переконала? Тоді дивись…

Кетрін застигла, не розуміючи моїх намірів. А я просто посміхнулася їй у відповідь, подивилася прямо в очі... і з силою стиснула кришталь у кулаці.

Тонке скло з тріском розлетілося на сотні дрібних друзок, які розсипалися по білосніжному шовковому покривалу. Червоне вино змішалося з яскраво-червоною кров'ю, що миттєво виснула з моєї долоні й цівками потекла по зап'ястку, капаючи на ліжко. Я навіть не здригнулася. Біль від порізів був нічим порівняно з тим шаленим адреналіном, що вирував у венах.

— Ембер! — у голосі Кайла роздався виразний, непідробний переляк.

Він миттєво опинився поруч, відштовхуючи мене від ліжка й намагаючись перехопити мою закривавлену руку.

Кетрін кинула на мене нищівний погляд і, підхопившись на ліжку, викрикнула:

— Вона хотіла мене вбити!

Кайл навіть не глянув у її бік. Усі його думки були зайняті моєю рукою, з якої капала кров, а в синіх очах палав справжній жах за мене, а зовсім не за ту, що лежала на ліжку.

— Кетрін, залиш мій маєток, — карбуючи кожне слово, кинув Кайл через плече крижаним, важким тоном. — І заради всіх богів... більше ніколи сюди не повертайся.

— Але я не остання людина, Кайле і ти це знаєш! Мій батько... він дізнається про це приниження! Він… він… — гарячково заверещала Кетрін, притискаючи до себе шовкове покривало.

— Він обов'язково про все дізнається, — перебив її Кайл, так і не випускаючи моєї руки. — Але молись, Кетрін, щоб про твою витівку зі снодійним і про це вульгарне вторгнення не дізналася вся Рада. Бо після такого скандалу знайти бодай якогось впливового чоловіка тобі буде дуже важко.

Кетрін зблідла ще дужче. Вона збагнула, що програла по всіх фронтах. Похапцем підхопивши свій одяг із крісла, вона, плутаючись у сукні, буквально вилетіла з кімнати.

— Проведіть її, — кинув Кайл через плече братам. — Щоб випадково не «заблукала» дорогою до виходу.

Ендрю й Ітан мовчки кивнули й рушили слідом за Кетрін, залишаючи нас удвох.

Кайл обережно, наче кришталеву вазу, тримав мою порізану долоню. Його дихання все ще було збитим, а погляд гарячково блукав моїми пальцями.

— Я візьму аптечку, — сказав він і гарячково нишпорив шухлядою. — Вибач, Ембер. Я й справді не знав, що вона здатна на таке викинути...

— І що? — я вигнула брову, ледь стримуючи криву посмішку, хоча долоню пекло вогнем. — Навіть без уїдливих слів і сарказму про мою дурість?

Кайл зупинився і підвів на мене погляд.

— Здається, я й справді знайшов найкращу наречену, — тихо промовив він. 

Я лише фиркнула, розвертаючись, щоб він не помітив, як від цих слів усередині все тепло здригнулося. Чорт забирай, мені було, до біса, приємно це чути.

Кайл дістав невелику дерев'яну скриньку, сів на краєчок ліжка й обережно поклав мою руку на своє коліно. Його пальці були дивовижно ніжними. Він мовчки, із надзвичайною уважністю витягав найдрібніші друзки скла, промивав порізи цілющим розчином і зупиняв кров маззю.

У кімнаті панувала тиша, порушувана лише нашим диханням.